Особливості вітчизняного звернення
Тому проблеми і особливості вексельного обігу в Росії, перш за все, пов’язані з тим, що ці папери в нашій країні працюють за схемою, відмінною від світової, класичної. У більшості випадків вони виступають засобами розрахунків з кредиторами. При цьому обов’язкова функція обігу в грошову масу ігнорується.
Причина цього проста: як тільки вексель “трансформується” в грошову масу, продукція зі списку відвантаженої переводиться в список реалізованої. Отже, стає необхідним сплачувати податок на прибуток. Ось тому вексель відправляється від одного контрагента до іншого. Його роль – прикриття дебіторської заборгованості. Тому, якщо він і повертається до векселедавцям, то лише для сплати боргу.
Звідси оператори вексельних ринків роблять упор на операції з банківськими векселями, так як на тлі цього вони більш надійні і ліквідні. І утримувач саме банківських векселів можуть отримати по них живі гроші. У той час як для комерційних векселів найкраще – це забезпечення товаром.
Інтерес російських банків до векселів пояснимо. Зниження прибутковості на таких ринках, як ГКО/ОФЗ і ОГСЗ примусило банківські організації звернути свою увагу на високоліквідні цінні папери. Також банки враховують інтереси власних клієнтів, які використовують для взаєморозрахунків саме векселя. Також, отримуючи від поширення векселів прибуток, банки розширюють асортименти надаваних клієнтам послуг.
Але тут має місце бути і негативний момент використання банками векселів. А саме – їх надмірний випуск. В якості показового прикладу з минулого можна привести “Тверьуниверсалбанк”. Він, по суті, був піонером вексельного ринку в РФ. Але вів надзвичайно ризиковану політику в цій сфері, яка і поставила його в подальшому в досить складне фінансове становище.
