Будь-який господарюючий суб’єкт ринкової економії здійснює свою діяльність з єдиною метою – отримання прибутку з товарно-грошових відносин. Для досягнення цієї мети здійснюється фінансова діяльність. Результати цієї діяльності, фінансові показники підприємства піддаються систематизації та аналізу незалежними аудиторськими перевірками. Аналіз фінансової звітності сторонньою організацією, а не власником бізнесу, дозволяє об’єктивно оцінити ефективність економічної діяльності, визначити слабкі місця та виявити приховані резерви збільшення фінансового добробуту фірми. Саме такі цілі переслідує проведення аудиторської перевірки, що спирається на правові основи аудиторської діяльності.
Коли з’явилися аудитори
З появою в житті людей фінансових відносин і грошових накопичень з’явилася потреба у контрольних заходах. У Стародавньому Римі, Стародавньому Єгипті та Китаї при дворах містилися спеціальні контролери, які стежили за суворим дотриманням прибуткових і видаткових операцій з державною скарбницею. Спочатку виконували функції контролерів високопоставлені чиновники, а правові основи аудиторської діяльності в той час складалися з прямого наказу правителя. Слово «аудит» походить від англійського audio – слухати, так як перші перевіряючі засновували свою контролюючу функцію на вислуховуванні доповідей придворних писарів і лічильників скарбниці.
Поява аудиту в сучасному його розумінні приписують Англії. В ІХ столітті в цій країні з класу бухгалтерів виділилася каста ревізорів, які перевіряють правильність і коректність заповнення рахунків і ведення всієї господарської діяльності в цілому.
Розвиток аудиту
З відкриттям Американського континенту збільшився загальний економічний потенціал, зріс товарообіг, зросли фінансові потоки. З’явилася необхідність у великій кількості фінансово грамотних фахівців. Розвиток світової економіки призвело до необхідності стандартизувати аудиторську діяльність, визначити її завдання та функції. У 1854 році в Единбурзі був створений Союз бухгалтерів, поєднав професійних обліковців та аудиторів. Правові засади здійснення аудиторської діяльності стали обов’язковими до застосування у діяльності незалежних аудиторів.
З появою на ринку корпорацій, які об’єднували кілька господарюючих суб’єктів, виникла необхідність у формуванні консолідованої звітності. Відповідно, зросла і значення перевірки реальності і правильності її складання.
Розвиток аудиторської діяльності у Великобританії та Сполучених Штатах було обумовлено необхідністю оцінки фінансового стану корпорації, ефективності та правильності її діяльності в інтересах власників бізнесу.
Початок аудиту в Росії
У Росії довгий час не існувало підприємств організаційно-правової форми, що припускає наявність декількох учасників-акціонерів. Купці вели свою діяльність самостійно, не піддаючи сумнівам свої підприємницькі та облікові здібності. Контроль доходів здійснювався державою з метою справляння податків.
До правління Петра Першого в Росії не існувало передумов для розвитку аудиторської діяльності незалежними спостерігачами. Жорсткий контроль правильності витрат казни був функцією виключно державною. Тільки довірені державні службовці могли знати і перевіряти рахунки та розрахунки господарюючих суб’єктів.
За Петра І функції ревізорів виконувалися в основному військовослужбовцями і складалися в контролі цільового використання державних коштів, що спрямовуються на утримання армії.
Поява перших аудиторів в Росії стало можливим тільки після 1985 року в процесі переходу економіки від командної форми до ринкової.
Передумови до появи аудиторів в Росії
В період перебудови в економіці нашої країни стрімко зростала кількість господарюючих суб’єктів різних форм власності. Користуючись розвалом системи державного контролю, недобросовісні бізнесмени самостійно складали свою звітність, робили обов’язкові відрахування і платили податки, приховуючи справжні обсяги прибутку. Для держави гостро виникла необхідність контролюючої функції, з якою податкові служби самостійно вже не справлялися.
До 1993 році владою робилися спроби видання законодавчих актів, які заклали б правові основи аудиторської діяльності в Російській Федерації. Перші аудиторські фірми ставили своєю метою не тільки перевірку достовірності фінансового звіту підприємства, але і консультування з питань оптимізації господарської діяльності. Тоді були прийняті Тимчасові правила, в яких правові основи аудиторської діяльності визначені на законодавчому рівні. Вперше в Росії затверджені цілі незалежних перевірок, об’єкт аналізу і суб’єкт, який його здійснює.
Система законодавчого регулювання діяльності аудиторів
Умовно законодавчих актів, що заклали правові основи аудиторської діяльності в РФ, можна розділити на п’ять основних ступенів:
Ліцензування діяльності
В Законі, що регламентує ліцензування певних видів діяльності, зазначено, що для здійснення перевірок фірмі необхідно наявність дозволу.
Ліцензію аудиторським організаціям видає Міністерство фінансів строком на п’ять років. Цей термін може бути продовжений необхідну кількість разів, а також ліцензія може бути анульована.
Обов’язковий аудит
Аудит – це, перш за все, перевірка достовірності фінансового звіту господарюючого суб’єкта. З метою контролю діяльності суб’єктів, помітно впливають на економічні процеси, Законом передбачено проведення перевірки фінансового результату в обов’язковому порядку.
При обов’язковому аудиті необхідні критерії, а також правові засади здійснення аудиторської діяльності визначені у статті 5 ФЗ № 307. Обов’язковий аудит проводиться в тому випадку, коли:
- формою господарювання підприємства передбачено наявність акцій та учасників;
- цінні папери господарюючого суб’єкта мають котирування;
- фірма є страховою компанією, представником фондового ринку, фондом (пайових або інвестиційних), займається кредитної або кліринговою діяльністю;
- господарюючий суб’єкт має в активах більше 60 млн рублів або отримав за рік виручку від продажу понад 400 млн;
- корпорація або група компаній складає консолідовану (узагальнюючу) фінансову звітність.
У цих випадках кожен рік діяльність учасника товарно-грошових відносин підлягає обов’язковій перевірці, а за її підсумками формується аудиторський висновок.
Що таке висновок
Правові основи аудиторської діяльності припускають складання після перевірки незалежним аудитором висновку про достовірності даних, що випливають із результатів діяльності, здійснюваної перевіряється суб’єктом. До цього документа законодавство пред’являє певні вимоги. Аудиторський висновок призначається тієї організації, яку перевіряли. Адресат, його основні реєстраційні дані, так само як і назва ув’язнення, мають бути в ньому зазначені.
Також в документі зазначаються:
- найменування перевіряє фірми;
- обсяг та період, що перевіряється звітності;
- перелік проведених в період ревізії робіт;
- висновок про достовірності фінансових документів;
- дата перевірки та її результат.
Перевірка повинна бути незалежною
Аудиторська перевірка здійснюється на договірній основі. Така діяльність спричиняє отримання прибутку. При цьому перевірка повинна бути об’єктивною, а висновок – достовірним і обґрунтованим.
З метою запобігання будь-якого впливу на думку незалежного експерта закон обмежує можливість проведення аудиту особами, які мають економічні або родинні зв’язки з представниками аудируемого особи, відповідальними за складання фінансового звіту.
Винагороду за виконання перевірки, а також за надані супутні послуги сплачується за договором про надання послуг. Оплата діяльності незалежного експерта не може залежати від отриманих висновків щодо фінансової звітності підприємства, що перевіряється.
Аудиторська таємниця
Будь-яка інформація, що стала відома аудитору в зв’язку із здійсненням перевірки, і сформовані за її результатами документи не підлягають розголошенню. Висновки аудитора призначені виключно для власника підприємства і не можуть бути передані іншій особі.
Винятками є випадки:
В цілях збереження таємниці аудиту всі перевіряючі підписуються у дотриманні конфіденційності.
Хто може стати
Кожен функціонуючий аудитор може працювати при наявності кваліфікаційного, виданого відповідно до закону, атестата. Він видається саморегулівної аудиторською організацією при дотриманні певних умов:
Отриманий атестат не має терміну дії, а отримав його зобов’язаний щорічно навчатися за встановленою програмою для підтримки своєї кваліфікації.
Контроль діяльності аудиторських організацій
Саморегулівні аудиторські організації контролюють діяльність вхідних в їх склад організацій та незалежних аудиторів. Функцію державного контролю за діяльністю здійснюють перевірку фірм виконує Міністерство фінансів. Воно контролює дотримання учасниками аудиторських перевірок норм чинного законодавства.
