Будь-який господарюючий суб’єкт ринкової економії здійснює свою діяльність з єдиною метою – отримання прибутку з товарно-грошових відносин. Для досягнення цієї мети здійснюється фінансова діяльність. Результати цієї діяльності, фінансові показники підприємства піддаються систематизації та аналізу незалежними аудиторськими перевірками. Аналіз фінансової звітності сторонньою організацією, а не власником бізнесу, дозволяє об’єктивно оцінити ефективність економічної діяльності, визначити слабкі місця та виявити приховані резерви збільшення фінансового добробуту фірми. Саме такі цілі переслідує проведення аудиторської перевірки, що спирається на правові основи аудиторської діяльності.
Коли з’явилися аудитори
З появою в житті людей фінансових відносин і грошових накопичень з’явилася потреба у контрольних заходах. У Стародавньому Римі, Стародавньому Єгипті та Китаї при дворах містилися спеціальні контролери, які стежили за суворим дотриманням прибуткових і видаткових операцій з державною скарбницею. Спочатку виконували функції контролерів високопоставлені чиновники, а правові основи аудиторської діяльності в той час складалися з прямого наказу правителя. Слово «аудит» походить від англійського audio – слухати, так як перші перевіряючі засновували свою контролюючу функцію на вислуховуванні доповідей придворних писарів і лічильників скарбниці.
Поява аудиту в сучасному його розумінні приписують Англії. В ІХ столітті в цій країні з класу бухгалтерів виділилася каста ревізорів, які перевіряють правильність і коректність заповнення рахунків і ведення всієї господарської діяльності в цілому.
