Принцип мінімакса: опис, застосування в педагогіці

Підіб’ємо підсумки

Діти відрізняються один від одного по швидкості усвідомлення і засвоєння певної теоретичної і практичної інформації. Навчання в класичній школі завжди було орієнтоване на «середню» дитину, тому труднощі відчували і слабкі, і обдаровані діти. Для того щоб враховувалися індивідуальні інтелектуальні та творчі здібності і можливості кожного малюка, можна озброїтися принципом мінімаксу. Ця система є саморегульованою, вона підходить для будь-якого класного колективу, групи дитячого саду.

Слабкий дитина зупиниться на мінімальному рівні ЗУН, але при цьому завжди буде комфортно відчувати себе в групі (класі). Сильний ж отримає можливість для максимального розвитку, особливо якщо ситуацію успіху для нього будуть створювати батьки, демонструючи справжню зацікавленість у досягненнях своєї дитини.

Психологи переконані в тому, що не буде користі від успіхів у навчанні, якщо базою є страх перед дорослими, придушення батьками особистого”Я” свого малюка.

Психологічна комфортність повинна бути не тільки в дитячому саду, школі, але і всередині сім’ї. Рідні повинні стати для своїх малюків союзниками, допомагати в подоланні стресових ситуацій, щоб уникати напруги і неврозів, що негативно позначаються на фізичному здоров’ї.