Медикаментозна терапія
Гостра форма захворювання або її загострення при хронічному перебігу обов’язково лікуються в умовах стаціонару. При цьому діяти слід негайно.
Медикаментозне лікування пієлонефриту при вагітності передбачає призначення антибіотиків. Підбирати препарати повинен лікар з урахуванням клінічної картини та індивідуальних особливостей організму пацієнтки. Не варто лякатися антибіотиків. Їх застосування цілком виправдано і не несе загрози для матері і дитини, якщо порівнювати з високим ризиком ускладнень.
У першому триместрі відбувається закладка життєво важливих органів дитини, тому лікарський вплив небажано. Якщо діагностика показала тільки відхилення від норми в аналізах сечі, ймовірно, вдасться обмежитися заходами щодо зміни способу життя. При активному запаленні, високій температурі і сильних болях показані антибіотики пеніцилінового ряду («Ампіцилін», «Оксацилін»).
Починаючи з другого триместру вагітності та пієлонефрит, та інші схожі патології лікуються антибіотиками з групи цефалоспоринів 2-го і 3-го покоління («Супракс», «Цефтріаксон»). Додатково призначаються макроліди та аміноглікозиди. Варто зауважити, що тетрацикліни, фторхінолони, «Левоміцетин» і «Бісептол» категорично протипоказані на будь-якому етапі виношування дитини.
Для посилення терапевтичного ефекту паралельно використовують протимікробні засоби і уроантисептики. З метою купірування больового синдрому показаний прийом спазмолітиків («Папаверин», «Но-Шпа»). У комплексну терапію включають заспокійливі препарати і вітамінні комплекси.
