Кожен власник домашнього вихованця хоче бачити свою тварину в доброму здоров’ї. Але, на жаль, як і всі інші представники фауни, вони теж можуть захворіти. При цьому для лікування багато ветеринари прописують ліки у вигляді ін’єкцій, які по ефективності нітрохи не поступаються таблеткам, а то і перевершують їх.
Досвідчені фахівці без проблем можуть виконати укол коту в стегно в силу специфіки своєї роботи. Але і господарям вихованців, у свою чергу, також слід знати, як правильно і безпечно робиться така процедура.
Необхідність уколов
Насамперед варто усвідомити, що укол і ін’єкція – це одне і те ж. Тобто мається на увазі введення препарату шляхом проколювання шкіри і тканини певного типу (м’язи). Практично будь-якому власникові кота або кішки доводилося відвозити свого вихованця у ветеринарну клініку і бачити, як проводиться ця процедура. Уколи можуть ставитися на регулярній основі (планові щеплення) або ж проводитися після того, як хвостатий отримав травму – в цілях підтримання його імунної системи.
Як всі ми добре розуміємо, часто неможливо вилікуватися без ліків. З домашніми улюбленцями те ж саме: без втручання і допомоги господарів захворювання не відступить. І оскільки високою ефективністю при лікуванні володіють саме ін’єкції, варто навчитися робити укол коту в стегно.
В результаті це дозволить заощадити не тільки час, але й кошти. До всього іншого, можна провести процедуру екстрено і тим самим врятувати життя тварині.
Ефективність внутрішньом’язової ін’єкції
Чому багато фахівців рекомендують робити домашнім вихованцям саме внутрішньом’язові уколи? Подібне питання може виникнути у будь-якого господаря домашнього вихованця. Ця необхідність обумовлена чистою фізіологією: справа в тому, що м’язову тканину пронизує безліч кровоносних судин. І якщо вводити розчини в лікувальних цілях, вони практично миттєво всмоктуються в кров’яне русло.
Причому колоти потрібно саме в задню частину стегна тварини. Можна, звичайно, обмежитися підшкірною ін’єкцією (це укол кішці в холку), але в цьому випадку може виникнути сильна реакція і больовий синдром. До того ж з підшкірної клітковини ліки розсмоктується помітно довше, з-за чого можуть почати розвиватися інфільтрати.
М’язи відрізняються тим, що володіють мережею лімфатичних і кровоносних судин. Тому всмоктуванню вводяться препаратів нічого не заважає. Навчитися робити уколи не складно, але потрібно знати кілька важливих правил. Власне, про це й піде далі мова.
Підготовчий етап
Оскільки укол для домашніх вихованців почасти нагадує операцію, то, як і будь-яка процедура, він має проводитися лише в стерильних умовах! В цілому внутрішньом’язова ін’єкція (куди колоти укол у стегно кота або кішку, ми вже знаємо) не представляє нічого складного, проте необхідно все робити правильно. В іншому випадку не варто сподіватися на ефективне лікування.
Крім того, важливо використовувати тільки ті ліки, які прописані ветеринаром, а не за порадою сусіда – мовляв, він так лікував свого кота. У кожному конкретному випадку важлива діагностика, і тільки після її проведення лікар може призначити потрібний курс лікування. Тому краще не займатися самолікуванням і надати вибір препаратів фахівця.
Варто врахувати, що коти на власній території відчувають себе господарями, а якщо вони налякані або перебувають у агресивному стані, то хазяїн ризикує бути покусаним або подряпаним.
Шприц
До вибору шприца варто поставитися серйозно, адже у разі чого можна занести тварині і інфекцію. Так само, як і у випадку з людьми, інструменти для ін’єкцій для домашніх вихованців повинні бути новими (благо коштують вони недорого, адже це, по суті, розхідник, причому одноразового застосування) і обов’язково стерильними.
Вибір шприца для уколи кішці внутрішньом’язово багато в чому залежить від різновиду препарату і його дозування. Найчастіше більшість ветеринарів рекомендують до використання інсулінові шприци. У них тонка і коротка голка, за рахунок чого тварині буде завдано мінімальний дискомфорт. Для кошенят це саме вірне рішення!
Однак якщо прописана ветеринаром дозування перевищує 1 мл, варто придбати інструмент об’ємом 2 мл. У нього також не товста голка, але цього цілком вистачає для проведення ін’єкцій розчинами з частинками. Однак може знадобитися і ще більший шприц. Тоді краще зробити укол великий голкою, ніж колоти кілька разів маленькою.
У будь-якому випадку, тут варто спиратися на рекомендації ветеринара. Тільки він вправі вирішувати, який препарат і шприци використовувати в кожному конкретному випадку.
Препарат
Необхідно суворо дотримуватися прописану ветеринаром дозування, включаючи його рекомендації. Замислюючись над тим, як правильно зробити укол кішці, варто ще врахувати, що одні ліки можна ставити і в загривок, і в м’яз, інші ж – тільки в строго певне місце. При цьому обсяг препарату завжди вказується в кубиках, але це рівноцінно міліметрів.
Також важливо уважно ознайомитися з інструкцією до ліків. Деякі з них необхідно зберігати тільки в холодильнику, інші розраховані на одноразове застосування, а треті і зовсім потребують розведення водою.
Важливі правила
Перед тим як приступати безпосередньо до процедури, господарям варто вивчити ряд важливих правил, або навіть швидше вимог:
- Забороняється змішувати препарати в одному шприці, якщо це не вказівки самого лікаря.
- Сама процедура повинна виконуватися тільки чистими руками. Також важлива стерильність не тільки самого інструменту, але і його голки.
- Якщо в ампулі холодний препарат, його варто попередньо прогріти в долонях до температури тіла.
- Після набору ліки в шприц його необхідно підняти голкою догори і випустити всі бульбашки повітря, натиснувши на поршень. При цьому видавиться кілька крапель розчину – вимушена міра.
Куди ставити коту внутрішньом’язово укол, нам тепер відомо, а що до кошенят, то особливих правил в цьому випадку немає.
Просто господарям слід діяти більш обережно, оскільки простір для маніпуляцій обмежений. Єдина відмінність полягає не в способі введення препарату, а у його дозуванні.
Спокій, тільки спокій!
Перед процедурою тварину слід заспокоїти, адже м’яз повинна бути розслаблена. Для цього варто взяти тварину на руки і ласкою привести у відповідний стан. Місце перед уколом не потрібно обробляти спиртом, але після ін’єкції зробити це бажано. При цьому сама поверхня шкіри повинна бути здоровою, без ран.
У підготовці потребує не тільки домашній вихованець – коти дуже добре відчувають настрій господаря. З цієї причини, якщо в душу закрався страх або сильне занепокоєння, не варто підходити до тварини з таким “вантажем”. Для початку варто заспокоїтися і поки зайнятися підготовкою до процедури, і тільки після цього вирушати ловити вихованця.
Як поставити укол коту? Самого вихованця до процедури підготувати неможливо, тому важливо створити комфортні умови, щоб ін’єкція не обернулася сильним стресом. Оптимальний варіант – залишитися з котом наодинці, проте часто вдало виконати укол виходить не завжди. Тому доводиться залучати помічника, який буде тримати тварину.
Техніка проведення внутрішньом’язової ін’єкції
Укол в м’язові волокна – це досить болюча процедура для тварини. До того ж деякі препарати самі по собі здатні викликати неприємні відчуття. Зазвичай до них відносяться спазмолітики, антибіотики, ряд вітамінів. Саме з цієї причини слід заспокоїти вихованця, адже голка може навіть не проколоти напружену м’яз.
Швидше за все, тварина стане чинити опір. Отже, варто підготувати і місце проведення процедури – рівну і тверду поверхню, де можна надійно зафіксувати “пацієнта”. У будь-якому випадку знадобиться помічник, адже на сам укол кіт буде реагувати несподівано: в самий невідповідний момент вихованець може різко смикнути і вирватися.
Весь алгоритм того, як зробити укол кішці, виглядає наступним чином:
- Один з учасників процедури міцно утримує домашню тварину, іншому потрібно надійно схопити його за задню лапу. Сам укол слід робити в задню частину стегна – тут вона сама “м’ясистий”. При цьому потрібно колоти, коли тварина розслабить лапку і не буде намагатися підтягти її.
- Голку слід вводити перпендикулярно кістки, щоб вона увійшла саме в м’яз, а не під шкіру. Глибина проникнення – не більше 10 мм (для кошеняти – 5 мм).
- Процес введення ліків слід проводити повільно і плавно (різко натискати на поршень не можна). Чим більше препарату слід вводити, тим повільніше це повинно відбуватися. На 1 мл йде близько 3-4 секунд. При цьому в одне місце допускається ін’єкція обсягом не більше 1,5-2 кубиків.
- Після того як зроблений укол, голка витягується і тварина відпускається. Іноді це краще зробити всіх одночасно, інакше незадоволений вихованець може вчепитися в кого-небудь, щоб помститися “кривднику”.
Як зробити кішці укол, якщо прописаний курс з декількох процедур? Ін’єкції в цьому випадку проводяться в обидві задні лапки по черзі – спочатку в одну, потім в іншу і т. д. А після того, як процедура завершена, слід помасажувати місце уколу – це сприяє швидкому розсмоктуванню ліки.
Якщо укол зроблений правильно, то зазвичай процедура для тваринного проходить непомітно. Тим не менше в деяких випадках можуть бути ускладнення або швидше наслідки.
Тече кров
Іноді в місці проведення ін’єкції можна помітити кров, адже прокол, нехай навіть невеликий, це все ж травма. Уколом нескладно зачепити посудину, тому не варто дивуватися декількох крапельок крові. Це не страшно, і незабаром ранка затягнеться. Однак якщо кровотеча не зупиняється, необхідно до місця ін’єкції прикласти лід і як можна швидше звернутися у ветеринарну клініку.
Кульгавість
Іноді укол у стегно коту або кішці може спричинити за собою кульгавість вихованця, що також є нормою. Особливо чутливі особини можуть навіть затаїти образу на подібне втручання з боку господаря. Однак переживати з цього приводу не варто.
Приводом для серйозного занепокоєння може послужити той випадок, коли вихованець волочить кінцівку або ж кульгавість не проходить через добу. Це свідчить про те, що був зачеплений нерв. Такий стан вимагає втручання ветеринара, і чим раніше, тим краще для тварини. Тому після процедури слід уважно спостерігати за станом свого вихованця.
Шишка
Ще одне ускладнення, яке може з’явитися після зробленого уколу тварині, – це утворення гематоми у місці ін’єкції. Причин цієї проблеми дещо:
- алергічне прояв на введений препарат;
- індивідуальна реакція організму тварини;
- укол у стегно коту або кішці було поставлено неправильно.
В цьому випадку необхідно стежити за станом пацієнта”. І якщо протягом двох днів динаміка не змінюється в позитивну сторону, слід вирушати в клініку. Особливо це стосується тих випадків, коли місце уколу стало гарячим і почервоніло. Тоді похід до ветеринара не можна відкладати, і тварина, необхідно якомога швидше доставити на огляд.
Нерідко освіта шишки пов’язано зі скупченням гнійної маси, а це вже вогнище небезпечного запального процесу.
Процедура на постійній основі
Поза всяким сумнівом, ін’єкція неприємна тваринам і доставляє їм чималий дискомфорт. На жаль, можуть виникнути такі ситуації, коли укол необхідно робити постійно протягом певного проміжку часу. У цьому випадку варто подбати про максимальний комфорт для вихованця в цілях виключення тривалого стресу.
Привчити вихованця терпіти біль не вийде, але є можливість для асоціативного сприйняття:
- Уколи коту в стегно потрібно робити одні і ті ж години і в однаковій обстановці.
- Вихованець повинен бути в спокійному настрої.
- Безпосередньо перед процедурою слід зайнятися встановленням контакту з твариною: погладити його, приголубити.
- Після ін’єкції обов’язково похваліть вихованця і дайте йому улюблені ласощі.
Дотримання цих рекомендацій сприяє тому, що тварина буде терпляче переносити дискомфорт і буде спокійніше.
В якості висновку
Завжди варто пам’ятати про те, що коту або кішці може знадобитися внутрішньом’язовий укол, причому в той час, коли немає можливості звернутися до ветеринара. Знаючи, як робиться процедура, сам господар зможе її виконати без зволікання. Головне – не проявляти зайвого поспіху, і вже тим більше не варто нервувати.
Жаліти тварина в момент виконання процедури не варто, так як це буде лише перешкодою для виконання внутрішньом’язового уколу кішці в задню лапу. А після процедури краще і зовсім залишити улюбленця на якийсь час, щоб він прийшов до тями і заспокоївся. Потім вже можна і пожаліти, і приголубити, і зайнятися іграми.
