Зовнішня політика СРСР
Зовнішня політика СРСР у часи Холодної війни не відрізнялася послідовністю. Радянське керівництво у 50-80 роках кілька разів вдавався в політиці до риторики розрядки, але потім знову переходило до відкритої конфронтації. Першим кроком на шляху зняття міжнародної напруженості у відносинах між двома наддержавами став офіційний візит у Сполучені Штати глави СРСР Микити Хрущова у 1959 році.
У другій половині шістдесятих склалася відносно стабільна біполярна система політичного устрою. Перед початком періоду розрядки міжнародної напруженості Радянський Союз наздогнав США за потужністю ядерного потенціалу, тобто країни досягли стратегічної рівноваги, яке було засноване на гарантоване взаємне знищення. Взаємне знищення — це доктрина, згідно з якою застосування зброї масового знищення однієї із сторін гарантовано призведе до повного знищення обох. Це зробило марними будь-які спроби нанесення по противнику раптового масованого удару.
