Як його почали використовувати
У XIX столітті в Англії ослине молоко було цінним замінником материнського та його продажу зберігалися на постійно високому рівні. Також стародавні греки і римляни годували своїх дітей, а Гіппократ вважав його чудесним нектаром, здатним вилікувати навіть кровотечі з носа. Коли французький король Франциск I серйозно захворів через виснаження і зайвого стресу, лікар з Константинополя поставив імператора на ноги, годуючи його саме грудним молоком ослиці. Навіть папа римський Франциск згадує, що в дитинстві його годували ним, і на все життя він залишався його великим шанувальником.
Складності
Виробництво цього напою натикається, однак, на деякі складності, які проявляються в тому, що ринкова ціна цього напою настільки висока. Історія розведення віслюків нараховує, правда, більше 4,5 тисячі років, але тварини були, в основному, використані як сила тяги і транспорту. З-за цього м’ясо осла в багатьох культурах вважалося табу, і навіть сьогодні в ряді країн, таких як Франція чи Італія, воно не використовується.
З молоком ситуація ще більш складна, бо ці тварини вагітніють рідше, ніж корови, у них є тільки два соска, ними вони і годують дитинчат в перші шість місяців після пологів. У результаті, порівняно з коровою, яка в день дає до 40 літрів молока, самка осла виробляє до двох літрів в день.
У Європі, щоправда, є ферми, що спеціалізуються на розведенні ослів. Але їх ефективність не має порівняння з коров’ячими або козячими, а значна частина продукції призначена для потреб косметичної промисловості. Найчастіше з нього виробляють креми на основі ослячого молока.
Що цікаво, на відміну від коров’ячого або козячого, цей напій не піддається пастеризації. Не містить він шкідливих бактерій і підходить безпосередньо для споживання. А вживати його варто…
