Як ця традиція з’явилася в християнстві? Що вона означала?
Перед першими християнами не виникало питання про те, навіщо цілувати руку священику. На той історичний момент це було звичайне привітання, таке ж, як у наш час рукостискання. Зрозуміло, таким чином віталися при зустрічі далеко не з усіма, але адже і в наші дні не з кожним обмінюються рукостисканням або обіймаються.
Однак перші християни вкладали в нього не тільки традиційний зміст, що полягає у вираженні особливих почуттів вітає і позначенні важливості зустрічі. На сторінках Нового Завіту, в п’ятій главі першого послання до Солунян сказано: «Вітайте всіх братів цілуванням святим». Здавалося б, мова йде про вияв ввічливості стосовно побратимів по вірі. Між тим, сенс цієї фрази трохи в іншому.
Перші християни таким чином не просто виділяли серед інших одновірців, але і впізнавали їх. Тобто вітання служило своєрідним кодом, шифром. Якщо той, хто першим привітав, помилявся, то завжди можна було заявити про наслідування стародавнім іудейським звичаєм прояви поваги. Але якщо людина правильно здогадувався про те, що перед ним одновірець, то отримував таке привітання. Так вважають багато дослідників історії становлення християнства як релігії.
