Польський слід
Досить тривалий час частина сучасної території України була у складі Речі Посполитої, що позначилося на процесі формування родових імен, як правило, вони закінчуються на –ський, -цький. В їх основі лежать топоніми – назви населених пунктів, водних географічних об’єктів, територій. Наприклад, Замойський, Потоцький, Хмельницький, Артемівський.
У Західній Україні з’явилися прізвища з закінченнями –ук, -юк, -чук, -ак. Основою їх стали хрестильні імена: Іванюк, Гаврилюк, Костельнюк, Захарчук, Кондратюк, Попельнюк.
Східне вплив
Вчені лінгвісти встановили, що в українській мові близько 4 тисяч слів тюркського походження. Це пов’язано з переселенням тюркських народів у Наддністрянщині й Причорномор’ї. Це явище вплинуло і на формування українських родових імен, наприклад, поширене закінчення –ко, походить від адигейського -къо, яке позначає «син», «нащадок».
Цікавим фактом є те, що фамільні імена із закінченням –ко і в даний час зустрічаються у деяких народів Кавказу і татар, і деякі дуже схожі на українські. Наприклад, Занько, Хатко, Кушко, Герко.
