Формула і розрахунок мультиплікатора
Кейнс увів в обіг поняття граничної схильності до споживання і накопичення. Ці показники в цілому можна віднести скоріше до області людської психології. Суть полягає у співвідношенні спрямування отриманого додаткового доходу на споживання і на нагромадження, включаючи інвестиції. Припустимо, у працівника зросла зарплата на 1000 рублів. З цих додаткових грошей він направив на збільшення споживання 800 рублів, а 200 рублів поклав у банк. Тоді гранична сума схильності до заощаджень буде 0,2, а гранична сума схильності до споживання – 0,8. Важливо зазначити, що тут мова йде саме про додаткові гроші, тобто про їх збільшенні, що і вводить у визначення слово «граничні». Далі зовсім просто. Значення мультиплікатора Кейнса дорівнює одиниці, поділеній на граничну схильність до заощадження, або (що теж саме) – одиниці, поділеній на різницю між одиницею та граничною схильністю до накопичення.
Механізм дії мультиплікатора Кейнса (мультиплікатора витрат) на зростання економіки можна сформулювати наступним чином. При зростанні споживання, яке викликане додатковими інвестиціями з боку держави, частина додаткових коштів, що спрямовуються населенням тієї чи іншої країни на споживання, в автоматичному режимі створює стимули для збільшення виробництва: від збільшення видобутку до складання готових виробів. В кожній з галузей відбувається зростання зайнятості і збільшення випуску продукції. Зрозуміло, все це можливо при наявності вільної робочої сили та незадіяних виробничих потужностей. Але ж саме така ситуація характерна для будь-якої економічної кризи. Чим більше люди будуть витрачати, тобто чим вища схильність до споживання, тим сильніше вплив мультиплікатора інвестицій Кейнса.
