Комплекс зверхності: ознаки, причини виникнення, особливості

Людська психіка володіє механізмами, які допомагають підсвідомо захищати себе. Захисний механізм – це система, при якій людина приховує думки про власну неповноцінність. Думки про те, як на людей впливають комплекси неповноцінності і переваги, розходяться, адже когось ці недоліки призводять до успіху, а деяким – заважають жити.

Психологія про недоліки

А. Адлер – австрійський вчений, сформував теорію про комплексах. У своїх працях він стверджував, що вони здатні привести людину до успіху як у взаєминах з людьми, так і у фінансовому благополуччі. Психологія А. Адлера ґрунтується на твердженні, що ці комплекси взаємно доповнюють один одного, тобто якщо людина прагне до переваги, то цілком можливо, що це пов’язано з його комплексом неповноцінності. Парадокс, але на сьогоднішній день світові відомо чимало людей, причиною успіху яких стало саме хворобливе усвідомлення своїх недоліків. Наприклад, такі знаменитості, як:

  • Глюкоза;
  • Джордж Клуні;
  • Бейонсе;
  • Роберт Паттінсон;
  • Леді Гага;
  • Том Круз.

Причини появи комплексів

Адлер комплекс неповноцінності і комплекс переваги розцінював як важіль до успіху, адже на початку своєї кар’єри він став спостерігати, що дорослі люди з якимось недоліком часто намагаються компенсувати його за допомогою наполегливої праці, виснажливих тренувань і вправ, що безпосередньо призводить до розвитку майстерності або сили. А. Адлер вважає, що причину цього потрібно шукати в дитинстві. Коли дитина починає розуміти, що він не такий, як усі, або недостатньо хороший для своїх батьків, то він починає шукати способи довести зворотне. Він буде багато часу приділяти якого-небудь заняття, кажучи цим: “Дивіться, я досяг успіху в цій справі, не дивіться на мої недоліки!”. Причини такої поведінки можуть бути різними:

  • внутрішнє прийняття і перебільшення своїх недоліків;
  • глузування оточуючих;
  • порівняння себе з іншими;
  • закиди з боку близьких.
Дивіться також:  Як видати дочку заміж за хорошу людину – молитва, особливості та рекомендації

Але це не завжди добре. Комплекси неповноцінності і переваги є причинами появи неврозів, нездорової самооцінки, агресії, депресії, хронічної втоми і т. д., що не найкращим чином впливає на здоров’я людини.

Вплив комплексів на особистість

Людина, що володіє комплексом неповноцінності, намагається заповнити свої недоліки. Адлер комплекс переваги, навпаки, характеризував нездоровим бажанням обігнати іншого, тобто якщо звичайна людина ставить перед собою мету виконати певні завдання, то індивідуум з комплексом неповноцінності ставить перед собою мету виконати завдання в два рази краще, ніж хтось інший. Вплив цих двох комплексів на особистість велике:

  • люди, що володіють цими комплексами, стають замкненими;
  • вони незручно почувають себе в суспільстві;
  • бояться висловлювати свою думку або вважають його єдиним вірним;
  • стають власниками занадто високої думки про себе або знецінюють власні сили і себе як особистість;
  • з’являється бажання уникнути труднощів;
  • надмірний трудоголізм;
  • з почуття переваги люди можуть почати вбивати, грабувати, гвалтувати;
  • спостерігаються постійні спроби виправдати свою бездіяльність втомою, нестачею ресурсів та ін. призводять до зупинки розвитку особистості.

Наслідки комплексів

Комплекс неповноцінності, комплекс зверхності або невпевненості можуть призвести до різних наслідків. Це залежить від самої людини. Хтось завдяки їм стає успішним і знаменитим, а інші занурюються на дно життя. Але є в цих комплексів одне загальне наслідок. Людина, що страждає одним з них, буде почувати себе некомфортно, ким би він не був. Можливими наслідками є:

  • Розпад сім’ї. Нерідко пари розпадаються через яскраво вираженого комплексу неповноцінності чи переваги одного з партнерів.
  • Самогубство. Для деяких людей наявність одного з комплексів призводить до розпачу, внаслідок яких вони вирішуються на суїцид.
  • Самотність. Нездорова самооцінка здатна викликати негативну реакцію суспільства по відношенню до людини, що загрожує самотністю.
Дивіться також:  Чому ім'я Шура - скорочена версія Олександри?

Можливо позбутися комплексів

Повністю викорінити комплекси неможливо, адже корінь всіх проблем лежить у глибокому дитинстві, і повністю прибрати його, будучи дорослим, достатньо складно. Якщо ви все ж зважилися боротися з комплексом зверхності або неповноцінності, то слід звернутися до фахівця, щоб підійти до цієї проблеми більш правильно і розумно. Але є кілька універсальних рекомендацій, які допоможуть вирішити цю непросту задачу.

  • Слід полюбити себе. Це непросто і вимагає багато зусиль, але необхідно зрозуміти і прийняти той факт, що ми не ідеальні, і мати недоліки – цілком природно.
  • Необхідно вірити в себе. Треба перевірити, на що ви здатні, протестувати себе в справі.
  • Повага до себе. Почніть займатися тим, що приносить вам задоволення, не спілкуйтеся з тими, хто неприємний, почніть насолоджуватися моментами життя.
  • Ставитеся до критики відсторонено. Розглядайте всі поради, які даються, як момент для коригування, але не в якості образи на свою адресу.

Поради батькам

Комплекс зверхності, так само, як і комплекс неповноцінності, здатний сформувати невпевненість, сором’язливість, фобії у дитини. Не можна з точністю сказати, що в майбутньому він зможе стати успішним завдяки комплексам, тому сприяти їх виникненню не варто. Що робити, щоб не сформувати у дитини комплекси неповноцінності і переваги? Для цього необхідно виконувати наступні рекомендації:

  • Не потрібно порівнювати свою дитину з кимось іншим. Слід пам’ятати, що ваша дитина ніколи не буде схожий на “ідеального” малюка вашої подруги. Назавжди забудьте про те, щоб порівнювати дитину з кимось, адже цим ви змушуєте дитя ревнувати, відчувати себе негідним вашої любові.
  • Похвали багато не буває. Багато хто помилково вважають, що якщо хвалити свою дитину, то він перестане намагатися. Це абсолютно не так. Діти в цьому питанні схожі на дорослих. Уявіть, що вас зовсім не хвалять, а навпаки, роблять зауваження і критикують. Погодьтеся, вам це не сподобається. Те ж саме відчуває ваш малюк. Так що не скупіться на похвалу.
  • Не зловживайте опікою над дитиною, але й не будьте байдужі. Ці дві крайності однаково погано підходять для виховання. Зробіть так, щоб дитина відчувала себе потрібною, дайте йому свободу, дозвольте відчути відповідальність. Це важливо, оскільки запобігає формування комплексів і вчить дитину самостійності.
  • Дитина не винна в тому, що ви нещасні. Не робіть малюка заручником ситуації і винуватцем ваших бід. Пам’ятайте: все, що відбувається у вашому житті, впливаєте тільки ви самі.
Дивіться також:  Стилі комунікації: опис стилів, функції, принципи організації