Картину “Готель “Гранд Будапешт””, що завоювала чотири премії “Оскар”, зняв один з кращих візіонерів сучасності Уес Андерсон. Стрічка була включена в програму берлінського кінофестивалю, прем’єрний показ відбувся на початку лютого 2014 року. Проект був нагороджений Гран-прі журі. Переважна більшість кінодіячів і представників преси включили картину в десятку кращих фільмів. “Готель “Гранд Будапешт”” був удостоєний поруч премій, його рейтинг IMDb: 8.10.
Авторський стиль
Послужний список Уеса Андерсона складається всього з дев’яти повнометражних фільмів, але той факт, що у цього постановника є свій унікальний стиль, не підлягає сумніву. Манера зйомки режисера очевидна й пізнавана, візіонер перетворює свій кожен проект оригінальне подобу лялькової вистави. Як наголошують критики у відгуках про фільмі “Готель “Гранд Будапешт””, і в цей раз Андерсон не змінив своїм творчим уподобанням. Незважаючи на сформувався власний стиль, Уесу не чужі експерименти: він подорожує в своїй творчості по епохах і географічним об’єктам, пробував себе в анімації.
На цей раз він вправляється в стилістиці. А стилістику режисер фільму “Готель “Гранд Будапешт”” волів непросту, картина нагадує змішання кіноказок соціалістичних країн Східної Європи і французьких комедій. У кіно ледь вловимі елементи «Невдачливих», «Татусів», присутній дух «Беляночки і Трояндочки» і «Трьох горішків для Попелюшки». Постановник змішує фарби минулого і видає нечувано свіжу палітру. Не випадково серед фільмів, схожих на «Готель «Гранд Будапешт», – «Амелі», «Чотири кімнати», «Незрівнянний містер Фокс» і «Сімейка Тененбаум».
Ілюзія неперевершеного витонченості
Рецензенти у відгуках про фільмі “Готель “Гранд Будапешт”” порівнюють стрічку з авантюрною повістю. Сам режисер визнає, що джерелом натхнення йому послужили новели і мемуари Стефана Цвейга, а також «Банальність зла» Ханни Арендт. Сюжет кінострічки подібний матрьошці. Основні події відбуваються в 30-е роки в готелі «Гранд Будапешт», після їх безпосередній учасник, постарілий Зеро, розповідає про колишні пригоди чоловікові середніх років. Той запам’ятовує історію і, ставши літератором, перетворює її на роман, який в наші дні читає дівчина, яка розташувалася на цвинтарі біля погруддя письменника.
Сюжет
В Європі, яка пережила Першу світову війну і готується до Другої, в східноєвропейському державі Зубрівка знаходиться процвітаючий готель «Гранд Будапешт». У центрі оповідання – консьєрж Густав (Р. Файнс), люблячий позалицятися за чужими дружинами. Він наймає хлопчика з кольором шкіри «кава з молоком» Зеро Мустафу (Т. Револори) коридорним lobby-boy, проводжає в останню путь найприбутковішу пасію графиню Десгоффе унд Таксіс (Т. Суїнтон). Її родичі готові перегризти один одному глотки за спадщину, серед якої – картина «Хлопчик з яблуком» – шедевр ренесансу кисті Йоганна Ван Хойта-молодшого.
Але твір мистецтв дістається Густаву, що викликає щире невдоволення задиристого Дмитра (Е. Броуді) і його підручного Джоплінга (У. Дефо). Родичі, заручившись підтримкою поліції на чолі з капітаном Альбертом Хенкельсом (Е. Нортон), починають справжнє полювання на консьєржа.
Критики у відгуках на фільм «Готель «Гранд Будапешт» (2014) відзначають, що режисерові вдалося загнати пригодницький сюжет у витончену рамку впізнаваного авторського стилю, а всередині цього полотна розквітає ціла галерея яскравих характерів.
Акторський ансамбль
Як свідчать відгуки про фільм “Готель “Гранд Будапешт””, він здивував багатьох. У ньому задіяно зразкове сузір’я першокласних акторів, у тому числі улюбленці режисера: Б. Мюррей, Д. Шварцман, О. Вілсон, які грають епізодичні або другопланові ролі. В якості виконавців головних ролей виступають актори, з якими постановник раніше не співпрацював, – Р. Файнс, У. Дефо, Д. Голдблюм, Х. Кейтель та інші.
Практично кожен герой у стрічці – яскравий характер, кожен образ влучно і чітко вибудуваний. Густав у виконанні Рейфа Файнса – справжній шедевр. Хлопчик Зеро, втілений на екрані Тоні Револори, просто чудовий. Джефф Голдблюм хоч давно не з’являвся на екрані, майстерності не розгубив, його герой – адвокат. Роль в цілому епізодична, але запам’ятовується.
Броуді з Дефо гарні в образах лиходіїв. А Тільда Суінтон невпізнанна в ролі 84-річної бабусі. Грим персонажа абсолютно неймовірний.
Особливості виробництва
Після перегляду картини багато глядачів задавалися питанням, де знімали фільм “Готель “Гранд Будапешт””. Декораціями для вигаданого містечка Лутца стали архітектурні шедеври Герліц (Німеччина), який через ідеально збереженого зодчества найчастіше використовується кінематографістами. Деякі сцени знімалися в замках федеральної землі Саксонії і в її столиці Дрездені. Внутрішнє убрання готелю відзнято в павільйонах кіностудії та в каведиуме універмагу Görlitzer Warenhaus. Макет, за допомогою якого знімали будова зовні, був створений декоратором А. Штокхаузеном, черпавшим натхнення в старовинних фотознімках готелів «Брістоль Палас» у Карлових Варах і «Геллерт» у Будапешті.
Критика
Відгуки про фільм “Готель “Гранд Будапешт”” виключно хвалебні, картина удостоїлася найвищих оцінок авторитетних кінодіячів. На агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes з 225 рецензій 92 % позитивні, тому рейтинг стрічки – 8,4 бала з 10. Критики називають проект власним світом з яскравими фарбами, незвичайними героями і приголомшливими костюмами. При цьому вони підкреслюють, що, незважаючи на трагічність сюжету, дітище Андерсона пробуджує жагу до подорожей.
Експерти кіно хвалять постановника за те, що він ненав’язливо зачіпає серйозні проблеми. Через все оповідання червоною ниткою проходить туга за людяності, індивідуальності кожної особистості. При цьому в кіно є місце для захоплюючих пригод, тонкої іронії, мрій, справжньої дружби і невагомою ностальгії за минулим. Журнал Time в своєму топ-10 фільмів 2014 року віддав проекту почесне перше місце.
Вітчизняні експерти відзначили насиченість кожного кадру деталями і діючими особами, точність рухів камери, професіоналізм оператора.
Недоліки
Єдине, за що критики злегка сварили режисера, так це досить поверхневе поводження з історією. Втім, Андерсон не насміхається над подіями минулого, він робить веселі замальовки, представляючи умовну європейську державу отаким гірським курортом, у якому постояльці розважаються крадіжками, погонями і любов’ю. Поверхневий погляд, але цілком зрозумілий. У підсумку пам’ять адже зберігає тільки хороше, позбавляючись з часом від поганих спогадів.
Серед глядацьких відгуків часом зустрічаються відверто здивовані зауваження, автори яких обурюються побаченим, думаючи, що це за комедія така, де нацисти, військова поліція, в’язниця і т. д. Звичайно, якщо йти на “Готель “Гранд Будапешт”” як на традиційну молодіжну комедію, то однозначно отримаєш найжорстокіше розчарування, цього не змінити. Просто на фільм Андерсона треба йти як на фільм Андерсона. Тоді все буде в повному порядку.
