Третій день після смерті
Перше поминання в церкві відбувається на третю добу після смерті людини не випадково. Звичайно ж, ця традиція пов’язана зі Святою Трійцею і терміном воскресіння Ісуса. Однак, переконаність в тому, що душа людини в супроводі Ангела відвідує дорогі за життя місця або ж перебуває біля тіла, виникла набагато раніше, ніж з’явилося православ’я.
Прощання з дорогими при житті місцями триває дві доби, а на треті Господь закликає дух померлого. Однак якщо чоловік загинув раптово, не усвідомлюючи цього, то й душа його може метатися по землі, не сприймаючи призов на Небеса.
Тому вкрай важливо самостійно молити Бога про милість для духу покійного, починаючи не з третьої доби, а з моменту загибелі. Часто поняття раптової смерті пов’язують з аваріями, нещасними випадками та іншими, схожими обставинами. Однак, душа людини може виявитися неготовою до переходу в інший світ і в результаті смерті уві сні, навіть якщо покійний довго хворів. Важливо і те, як сам померлий ставився до наближення смерті. Якщо людина не вірив у можливість летального результату, то і дух його стане кидатися серед живих, не знаходячи шляху в Царство Небесне. Тому самостійна молитва про померлого сина повинна читатися відразу ж після його смерті. Чекати третього дня не треба.
