Злий Бог Старого Завіту
Якось один відомий професор богослов’я в своїй лекції згадав вигнання Адама і Єви з райського саду. Одним з наслідків вживання горезвісного яблука він назвав дурість. Дійсно, перші люди, вкусив від дерева пізнання добра і зла, втратили розум. Інакше як ще можна пояснити їх спробу сховатися від Бога? З тих пір пройшло не одне тисячоліття. З кожною новою епохою людина нагромаджує все більше досвіду, намагається відновити втрачену мудрість. Але такого рівня розуміння механізмів навколишнього світу, як у Бога, нам не досягти ніколи.
Святі Отці пояснюють жорстокість Старого Завіту реаліями того часу. Якщо поглянути на книгу під іншим кутом, стає зрозуміло, що потоп, знищення цілих народів та інші людські біди – це прояв любові Творця до свого творіння. З моменту гріхопадіння Господь знав, що врятує людство через Ісуса Христа. А для успішного втілення Бога Слова потрібен був кращий представник людей.
