СРСР вступає у війну
Радянський Союз оголосив війну Японії 8 серпня 1945 року, всього через кілька місяців після розгрому гітлерівських військ.
За кілька тижнів до цього США, Китай і Англія висунули умови капітуляції Японії. У разі відмови їй загрожували повним знищенням. 28 липня Японія офіційно відмовилася здаватися.
Вже 6 серпня США підірвали над Хіросімою атомну бомбу. На наступний день після вступу в конфлікт з Японією Радянського Союзу атомна бомба була підірвана над Нагасакі. Це зумовило розгром мілітаристської Японії.
Радянсько-японська війна
Одночасно Червоною Армією були нанесені удари по військових об’єктах у Синьцзине, Харбіні та Цзілінь. Війська Забайкальського фронту перейшли в наступ з території Забайкалля та Монголії. Потужні сили були кинуті на розгром мілітаристської Японії. Військові дії велися проти самої імперії і маріонеткової держави Маньчжоу-го, утвореного японцями в окупованій території Маньчжурії.
Війну з мілітаристською Японією вели Перший і Другий Далекосхідний фронт. Практично одразу ними був зайнятий Харбін, форсовані річки Уссурі і Амур.
До 19 серпня японські війська повсюдно почали здаватися в полон. У Мукдені був узятий в полон імператор Маньчжоу-го Пу В.
Перемога над мілітаристською Японією була не за горами. В результаті дій радянських військ була остаточно розгромлена Квантунская армія, чисельність якої сягала одного мільйона чоловік. Близько 600 тисяч з них були взяті в полон, 84 тисячі вбито. Втрати радянських військ близько 12 тисяч чоловік. Після цього остаточно була зайнята Маньчжурія.
СРСР приступив до Курильської десантної операції. Її підсумком стало захоплення однойменних островів. В ході Южно-Сахалінської сухопутної операції була звільнена частина Сахаліну.
В рамках розгрому радянськими військами мілітаристської Японії бойові дії на самому континенті велися лише 12 днів. Окремі сутички при цьому тривали до 10 вересня. Саме ця дата увійшла в історію як день повну капітуляцію Квантунської армії.
