Мілітаристська Японія: характеристики, зародження та розвиток

Японо-китайська війна

Війна з Китаєм все-таки вибухнула в 1937 році. У країні була оголошена загальна мобілізація. Парламент на надзвичайному засіданні був змушений терміново коригувати бюджет. Фінансова ситуація була критичною, так як і без війни скарбниця була забезпечена доходами лише на третину, а всі інші витрати планувалося покрити за рахунок державних позик.

Економіку терміново перевели на військові рейки. Депутатами прийнято закони про контроль над військовими фінансами, які закрили вільне переміщення капіталу, а також інші проекти, спрямовані на посилення оборонного комплексу.

Японські війська вели успішну кампанію в Китаї, зайнявши Пекін. Після цього вони почали потужний наступ відразу за трьома напрямками. До серпня упав Шанхай після трьох місяців запеклих боїв. На окупованих територіях японці створювали маріонеткові уряди.

Перелом намітився на початку 1938 року, коли в битві при Тайэрчжуане 60-тисячне угруповання японців потрапила в оточення і втратила вбитими третину особового складу. Невтішні дії в Китаї і складна економічна ситуація всередині країни змушують прем’єра Коное на початку 1939 року піти у відставку. Армія вирішує перейти від активних дій до тактики вимативанія противника.

У розпал конфлікту Японія дізнається, що Німеччина і СРСР уклали договір про ненапад. Це було розцінено як зрада. Так як Гітлера японці вважали союзником, а СРСР – вірогідним супротивником.

Коли почалася Друга світова війна, прем’єр Абе заявив, що Японія буде вирішувати китайський конфлікт, не втручаючись в європейські справи. Був укладений договір про припинення воєнних дій з СРСР на кордоні з Монголією. Більш того, Японія спробувала відновити відносини з США. Але американці вимагали відшкодування збитків на посягання на їх права в Китаї, а також гарантій дотримання міжнародних домовленостей.

У самому Китаї становище ускладнювалося тим, що в глибині країни наступ знову було зупинено. До того часу втрати японської армії склали вже близько одного мільйона чоловік. Усередині Японії були труднощі із забезпеченням продовольством, що викликало сильне соціальне невдоволення.