Міжнародні організації: функції, види, сутність і завдання

Право

Система міжнародних організацій включає ряд правових норм. Держави-члени такої структури повинні дотримуватися все, що описано в спільно складеному кодексі. Якщо окремі організації не виконали окремі норми права, то на них накладаються санкції (тобто які-небудь обмеження на діяльність на певний проміжок часу, аж до виключення зі структури).

Всі учасники міжнародних організацій є рівноцінними суб’єктами публічного права.

Такі структури мають право спільно розробляти комплекс правових принципів і норм, які дозволяють нормально існувати в сьогоднішньому не дуже простому світі.

Джерела права:

  • Статути або угоди.
  • Домовленості щодо регламенту.
  • Акти, що встановлюють статус учасників.
  • Домовленості з урядами країн, які перебувають всередині організацій.

Правові норми поділяють на 3 групи:

  • Власне право – норми, якими регламентується діяльність, а також визначаються функції міжнародних організацій.
  • Норми, які дозволяють деяким з учасників брати участь у процесі міжнародного нормотворення.
  • Зовнішнє право – норми, що фіксують місце міжнародної організації в структурі системи міжнародних відносин.