Методики виховання дитини: види, особливості, ефективність, теорія і практика

Ти і я

Сучасні педагогічні методики виховання дітей закликають батьків оцінювати дитячу поведінку, спробувавши уявити себе на місці дитини. Працює і у зворотний бік: потрібно спробувати уявити, що дитина, коли виросте, стає таким, як його батько. Уявивши, які риси бажані для персони, і пам’ятаючи про схильності дитини копіювати старших, потрібно демонструвати йому важливі якості на своєму прикладі кожен день. Потрібно спілкуватися з дитиною так, щоб він сприймав себе рівним батькам, а старших – рівними собі. Не можна ростити малолітньої так, ніби він – центр Всесвіту. Не менш шкідливо показувати йому малозначність його персони. Якщо вдасться знайти баланс і побудувати відносини рівноправності в сім’ї, коли дитина виросте, воно буде справедливим, здатним ставитися до інших адекватно. В майбутньому така людина не допустить, щоб його ображали, на корені припинить будь-які спроби чужих людей принизити свої якості, здібності або соціальний статус.

Одна з ключових особливостей методик виховання дітей, популярних в даний час, обумовлена розумінням індивідуальності персони. Батьки, як вважають психологи, зобов’язані враховувати: характер є з самого народження, і навіть поки дитина зовсім мала, потрібно поважати його і розумно ставитися до малюка. Деякі риси й особливості можна скорегувати, але є і такі, які не піддаються зовнішньому впливу. Інші батьки силою намагаються змусити дитину бути іншим, немов би перекроюють чадо під свої вимоги і очікування. Це неправильний підхід. Повноцінної та адекватної особистістю виросте той, чий характер поважали з самого дівоцтва, чиє право на індивідуальність визнавали близькі люди. Навіть негативні риси мають право на існування. Всі якості характеру в комплексі – це основа особистості, яку не можна ламати.