Електромагніти
Електромагніт – це магніт, в якому магнітне поле створюється електричним струмом. Магнітне поле зникає, коли вимикається струм. Електромагніти зазвичай складаються з великої кількості близько розташованих витків дроти, які створюють магнітне поле. Дротові витки часто намотуються навколо магнітного сердечника, виготовленого з феромагнітного або ферримагнитного матеріалу, такого як залізо; магнітний сердечник концентрує магнітний потік і створює більш потужний магніт.
Основною перевагою електромагніту перед постійним магнітом є те, що магнітне поле можна швидко змінити, контролюючи величину електричного струму в обмотці. Однак, на відміну від постійного магніту, який не вимагає живлення, електромагніт вимагає безперервної подачі струму для підтримки магнітного поля.
Електромагніти широко використовуються в якості компонентів інших електричних пристроїв, таких як двигуни, генератори, реле, соленоїди, гучномовці, жорсткі диски, МРТ-апарати, наукові прилади та обладнання для магнітної сепарації. Електромагніти також використовуються в промисловості для захоплення і переміщення важких залізних предметів, таких як металобрухт і сталь. Електромагнетизм був відкритий в 1820 році. Тоді ж вийшла перша класифікація матеріалів за магнітними властивостями.
