Ліон Фейхтвангер, “Гойя, або Тяжкий шлях пізнання”: поневіряння таланту в епоху насувається прогресу

Безумство і талант

Основним протестом проти закостенілих середньовічних статутів і порядків були останні картини Гойї, які зображували сцени приватного життя і одночасно були уособленням усіх пороків і бруду, які царювали в Іспанії. Майстер же віддавався почуттів аж до крайнощів, і з віком його початок долати те божевілля, яке немов провокувало демонів не тільки в його голові, але і серед людей.

Таким бачить Фейхтвангер Гойю — людиною, чувствовавшим світ і оточуючих інакше. Це художник відображав у своїх полотнах, які досі породжують в нас жах, але змушують дивитися вглиб себе. Усвідомлення того, що божевілля і страхи все сильніше поглинали душу художника, руйнували її болем і стражданнями, роблять його ще більш привабливим, глибинними, наповненими змістом.

Цінність

Живописець у романі — неідеальний чоловік, справжній іспанець, якому не байдужа доля своєї країни. Свою гарячність і щирість Гойя передає майбутнім поколінням через свої картини. Його пристрасна натура допомагала створювати розбурхують речі, адже без зломлених засад не буде і новаторства.

Тому для Ліона Фейхтвангера “Гойя” — головний твір за всю його літературну кар’єру. А якщо до цього твору, ви не були знайомі з полотнами художника, то тепер захочете дізнатися, як виглядала ця зранена, глибока, любляча душа, зрозуміти майстра, побачити його демонів, щоб боротися зі своїми.