Конфлікти, що відбуваються при зіткненні культурних цінностей, захопили сучасний світ. Сюди відноситься масштабні антирелігійні гоніння в СРСР, ісламський фундаменталістський політичний рух, засноване на релігійних переконаннях, не викликала практично ніякої міжнародної реакції окупація Китаєм території незалежного Тибету і так далі.
Широке визначення
Джонатан Тернер, заслужений професор соціології Каліфорнійського університету, визначив поняття “культурний конфлікт” так: це конфронтація, яка відбувається внаслідок відмінностей культурних переконань, світогляду, які надають окремої особистості або соціальної групи впевненість у своїх поглядах на світ. Конфлікт з’являється тоді, коли очікування від людей певної поведінки, обумовленого їх походженням, не виправдовуються.
Конфлікти культурних цінностей важко вирішити, тому що сторони переконані у правильності свого світогляду. Всі проблеми такого роду особливо загострюються, коли мова йде про політичну сферу. В якості прикладу тут можна привести дебати навколо проблеми морального і юридичного статусу штучних абортів.
Сучасним культурним конфліктом є етнічні чистки. Результатом конфліктів можуть стати збройні зіткнення. Найбільш відомим прикладом збройного конфлікту культурних цінностей є розбіжності навколо проблеми рабства, які призвели до війни в США. Тут з’являється й інша складність. Мова йде про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
Вузьке визначення
Американський соціолог і публіцист, автор теорії інформаційного (постіндустріального) суспільства Деніел Белл виклав цікаві думки у своєму есе «Злочин як американський образ життя», яке побачило світ у 1962 році. Автор описує небезпечні наслідки зіткнення цінностей. Інший дослідник, У. Корнблюм, підкреслює, що як тільки державні органи влади починають нав’язувати культурні цінності людям, які їх не поділяють (як правило, більшість насильно нав’язує свою думку меншості), створюються нелегальні організації, ринки і способи, що дозволяють обійти ці обмеження.
Конфлікт як соціальний процес
Культурний конфлікт визначається як один із головних видів соціальних процесів. Соціальним процесом є сукупність взаємодій або явищ, які змінюють взаємини між людьми або цілими групами. Це відрегульована форма соціальної взаємодії. Важливою рисою таких процесів є масштабність, тому що ніщо в суспільстві не може відбуватися поза соціальної взаємодії. Основними різновидами є конкуренція, пристосування, кооперація, конфлікт, амальгация (взаємне культурне проникнення), асиміляція (втрата певною частиною соціуму своїх відмінних рис).
Сухий закон у міжвоєнний період
Приклад появи незаконних організацій, ринків і способів, що дозволяють обійти урядові обмеження — сухий закон у США в період між Першою і Другою світовими війнами. Культурний конфлікт між прихильниками і противниками цього закону призвів до розвитку незаконної діяльності у сфері обігу спиртних напоїв. Спроби обійти цей закон були дуже активними, так що в підсумку був зафіксований тільки зростання кількості злочинних організацій, мафії та інших кримінальних угруповань, які займалися бутлегерством — незаконним виробництвом і розповсюдженням спиртних напоїв. Масове нехтування було пов’язано також з корумпованістю політиків і представників правоохоронних органів.
«Війна з наркотиками» у США
Схожий приклад культурного конфлікту — боротьба з наркотиками. Мається на увазі багаторічна державна кампанія США по боротьбі з обігом та вживанням наркотичних препаратів. На думку тижневика The Economist, «війна з наркотиками» виявилася безрезультатною: знищення плантацій в Перу призвело до збільшення виробництва наркотичної рослини коки в Колумбії, а після знищення колумбійських посівів знову зросло виробництво в Перу. Це підтверджують і інші результати кампанії:
Вплив і сприйняття
Культура є потужним несвідомим фактором, який впливає на конфлікт і спроби його вирішення. Вона багатошарова, тобто те, що можна побачити на поверхні, не завжди відображає суть і постійно перебуває в русі. Крім того, більшість культурних конфліктів, що сягають своїм корінням у глибоке минуле, зазвичай ґрунтуються на переказах, міфах і віруваннях певного народу, тому навіть у сучасних умовах практично не піддаються трансформації. Шляхи вирішення конфліктів різні, але, як правило, застосовуються тільки відхід від конфлікту (ігнорування проблем) або спроби знайти компромісне рішення (переговори).
Інші приклади конфліктів
Автор концепції етнокультурного поділу цивілізацій, американський політолог і соціолог Семюел Філліпс Хантінгтон у філософсько-історичному трактаті «Зіткнення цивілізацій», присвяченому світу після холодної війни, стверджував, що всі війни в майбутньому будуть відбуватися між культурами, а не між країнами. Вже в 199-му автор однозначно стверджував, наприклад, що ісламський екстремізм стане значительнейшей загрозою безпеки у всьому світі, а взагалі, ця ідея була запропонована на університетської лекції в 1992 році, а потім детальніше розроблена у статті Хантінгтона «Іноземні справи 1993 року».
Серед сучасних соціально-культурних конфліктів можна назвати не тільки ісламський фундаменталізм, який прагне вплинути на процес суспільного розвитку, виходячи з релігійних норм, хоча цей рух став настільки масштабним, що за фактом перетворилося в загальносвітове протистояння релігії всьому іншому світу. Культурними конфліктами є релігійне протистояння в Ірландії, революція, що відбулася в Ірані, війна, що розгорнулася за Святу землю Палестини, релігійні гоніння в минулому столітті в СРСР, китайська окупація Тибету, війни на релігійному ґрунті в Африці, протистояння між ісламістами і індуїстами, ворожнеча сербів і хорватів, «теологія звільнення» і так далі.
Франко-фламандський конфлікт
Прикладом культурно-мовного конфлікту є валлоно-фламандське протистояння, що виникло на основі мовного фактора в середині дев’ятнадцятого століття. Конфлікт сягає своїм корінням ще в часи античності. З сучасної території конфлікту проходив кордон Римської імперії. Частина земель зазнала романізації, а інші селища запобігли масову німецьку колонізацію, що дозволило населенню зберегти свою мову і культуру. У сучасній Бельгії під франко-фламандським конфліктом розуміють цілий комплекс відмінностей етнічного, політичного, мовного, економічного та етнічного характеру.
Культурний конфлікт в новітній історії став причиною політичної кризи в Бельгії в 2007-2011 роках. Тривалий період напружених відносин між суб’єктами королівства посилив економічну та політичну нестабільність країни. Ця криза стала самим затяжним за всю історію існування королівства з моменту його заснування у 1830 році. Не виключається, що на тлі чергового загострення відносин Бельгія може розколотися на дві частини: яка говорить по-французьки Валлонію і Брюссельський столичний округ і Фландрії. До речі, такий результат прогнозують більш 65 % мешканців Фландрії.
«Теологія визволення»
У сімдесятих роках минулого століття в Латинській Америці активізувалося потужне релігійна течія, яке стало відомо, як «теологія визволення». Густав Гутьєррес, Серхіо Менделес, Леонардо Боффа та інші ідеологи концепції буквально кинули виклик наявному в світі капіталізму, грунтуючись на особливому трактуванні принципів християнства. У рамках «теології визволення» життя і вчення Ісуса Христа представляють соціальне повстання проти Римської імперії. Це якийсь католицький «джихад», релігійна війна проти капіталу. За фактом поява подібної концепції стало тільки черговим свідченням на користь того, що в двадцятому столітті релігії все більше політизуються, включаючись в соціально-політичне протистояння.
Але феномен «теології звільнення» дуже цікавий. Наприклад, для багатьох послідовників Ернесто Че Гевара, який ще в шістдесятих запропонував союз лівих і католиків, є легендарною персоною. Команданте багато порівнюють з Христом. У деяких частинах Болівії, наприклад, в кожній родині моляться святому Че Гевару.
Протистояння в Ірландії
Вельми показово збройне протистояння між протестантами і католиками у Північній Ірландії. Протестанти не хочуть залишатися у складі Великобританії. Це показує наявність серйозних культурних конфліктів у благополучному регіоні – Західній Європі – і спростовує міф про гармонію, що панує в країнах західної демократії. Релігійні протиріччя в цьому регіоні пов’язані з ідеологічними та етнічними. Ірландська республіканська армія, яка стоїть в авангарді опору, взяла на озброєння радикально-соціалістичну ідеологію.
До речі, багато ліві ідеї активно використовуються європейськими «сепаратистами». Наприклад, терористична організація, яка бореться за незалежність басків і від’єднання від Іспанії, сповідують марксизм, з’єднаний з радикальним націоналізмом. В «Армії визволення Косово» дуже активні радикально-соціалістичні настрої, які межують з націоналізмом і ісламізмом.
