Плід гріховної любові
Як і звичаї, пов’язані з поклонінням всім без винятку грецьким богам, культ Діоніса заснований на легендах, створених народною фантазією. Згідно з однією з них, він був побічним сином верховного бога Зевса, повелевавшего громом, блискавками, а заодно і всім світом, на який він вивергав. Матір’ю ж була молода богиня – то Семела (Земля), Селену (Місяць) − за давністю років вже ніхто не пам’ятає.
Але достеменно відомо, що законна дружина Зевса – Гера (покровителька шлюбу), дізнавшись про пригоди свого благовірного, запалала гнівом і підступно згубила його пасію, яка вже була в «цікавому положенні». Довелося блудодею самому доношувати її плід (у грецьких богів − це запросто), а разрешившись від тягаря сином, віддати його на виховання німфам, що мешкали на одному з островів Егейського моря (здається, Криті чи Никсосе). Цілком зрозуміло, що ці легковажні дівчата нічого путнього навчити хлопця не могли, та й зробили з нього відчайдушного марнотратника життя.
