Ноумены і феномени
Соціологія як наука дуже молода, вона виникла лише ХІХ столітті. І в даному випадку можна познайомитися з думкою, озвученим в роботі Арена Сикурели, одного з теоретиків феноменологічної соціології. Вона свідчить, що соціальний конструкционизм виник саме в руслі феноменологічної соціології. Ось це поняття феномену суспільство часто і використовують, коли хоче сказати про якомусь унікальному явищі зовнішньої реальності. Але в контексті феноменологічної соціології дане поняття швидше потрібно розуміти як категорію, висхідну до філософії Канта. А саме варто звернути увагу на його виділення речей: «собі і для себе». У першому випадку мова йде про ноуменах, а в другому про феномени.
Якщо ноумен недоступний для нашого пізнання, так як людина не володіє органом, який дозволяє нам сприймати в повній мірі ці сутності, що створюють об’єктивну реальність, то феномен — це певне відображення цієї об’єктивної реальності у свідомості людини.
І феноменологічна соціологія вивчає як раз сприйняття соціальної реальності, те, як саме воно визначає світогляд людини, її поведінка, ідентичність, уявлення про самих себе, а також те, як суспільство в цілому трансформується і відтворюється під впливом такого роду інформації.
