Кийский хрест: історія, опис, у чому допомагає

Подорож на острів

Спочатку з Палестини хрест був привезений до Москви. Там його освятили 01.08.1656 р., про що в нижній його частині і було зроблено пам’ятний напис. Цар Олексій Михайлович розпорядився відправити його в 1657 р. на Кий-острів з великими почестями.

Його супроводжували представники духовенства і рота драгунів. Вона була озброєна самим серйозним чином. Це були 108 великих і малих чавунних гармат, ядра, бердыши, солідний запас пороху. При цьому вони голосно стукали в барабани, відбиваючи урочистий марш.

Там, де відбувалися зупинки на нічліг, робилися і висвітлювалися копії. Одна з них зберігалася в місті Онеге, в церкві Воскресіння Лазаря. Зараз вона знаходиться в Троїцькому соборі.

Головна святиня

Реліквія була доставлена на острів в Онежский монастир у березні 1657 р. Саме з цього часу в письмових літературних джерелах його стали офіційно називати Кийским або Никоновским хрестом.

У монастирі його вважали найголовнішою святинею. У Воздвиженському соборі він зайняв місце храмового образу, перебуваючи праворуч від царських врат. Спочатку його поставили на кам’яній плиті, а потім перенесли до монастирської усипальницю.

Пізніше поставили на високу ступінчасту основу. По обидва боки від нього розташовувалися ікони рівноапостольних Олени та Костянтина. А ще по боках були зображення ктиторів – це особи, які виділили кошти на будівництво і прикраса монастиря іконами, фресками.

У Кийском хресті розміщено 108 частинок від мощей святих, а також 16 каменів, взятих з місць, пов’язаних з біблійними подіями. У центрі – срібний ковчег, що містить частинки Животворящого Хреста і Ризи Христової. Прикрашають реліквію шість малих дерев’яних хрестів. На них зображені двунадесяті свята. Їх у середині 17 ст. привезли з Афону.