“Чорне море”
Картина написана в 1881 році і тоді ж придбана творцем галереї. На чолі картини – сама стихія. Відчувається, що ось-ось почнеться буря, так як хмари вже згущуються, а гребені хвиль помітно зростають. Сама палітра полотна надзвичайно багата. В ній присутні і нешкідливі зелені відтінки, що нагадують про минулу спокої, і шматочок блакитного неба, який пам’ятає безтурботність, і чорніючі ближче до горизонту хвилі, що символізують неминучість стихії. Небо і хвиля гармонійно поєднуються один з одним, прагнучи стати єдиним цілим. Відсутність людини лише надає творінням природи додаткову самостійність – вони здаються живими та всемогутніми. Десь вдалині видніється самотній корабель. Він маленький і безпорадний перед морем, яке здатне поглинути його в частки секунди. Це зайвий раз свідчить про нікчемність перед стихією і одночасно говорить про відвагу мореплавців. Вона проявляється у прагненні мандрів, незважаючи на негоду.
Іван Костянтинович майстерно передав природу речей. Картина надихає, картина живе і змушує жити глядача. Вона як би натякає на те, що ми дихаємо, поки всередині нас вирує буря. Вона закликає до розуміння нашої нікчемності, але разом з цим натякає, що потрібно не боятися плисти проти течії.
