Школа марсельських розкладів
Щоб в повній мірі представити історію виникнення карт Таро та ворожіння на них, варто вивчити основні школи. Велика частина колод, які з’явилися з вісімнадцятого століття двадцяте, є перетвореною версією марсельських карт Таро. Саме їх Курт де Жебелен зобразив у своїй книзі.
Досі немає жодних відомостей про те, хто ж створив цю колоду. Але є дані, що різні варіанти цих карт мали свою популярність у Франції в сімнадцятому столітті. Відрізняється марсельський варіант магічного інструменту своєю простотою. На картках немає ніяких каббалістичних або астрологічних відповідностей. Проте новачкам з такою колодою буде не дуже просто, адже в ній молодші аркани зовсім не мають ніяких зображень.
Школа Леві
Як свідчить історія карт Таро, основоположником цієї традиції у Франції став Элиафас Леві, який володів окультними знаннями. У XIX столітті цей окультист вперше співвідніс 22 аркана Таро з літерами івриту (вони поєднувалися з алхимическими, містичними і астрологічними символами). Це дозволило вважати Таро не лише картки для гри та гадання, а й потужним магічним інструментом.
Згідно з вченням Леві, карти вже могли використовувати не тільки певні талановиті особистості, але й усі бажаючі. Їх функціональні можливості розширилися. Тепер з допомогою колоди можна було опрацювати абсолютно будь-яке питання. Надалі вивченням карт зайнявся Папюс, відомий маг і розенкрейцер. Саме він доповнив картинки на магічному інструменті астрологічною символікою.
