Істерики у дітей 4 років: причини, поради психолога, що робити
Тривала криза
Ми розглянули всю необхідну інформацію стосовно істерики у дитини 4 років і порад психолога. Але варто зупинитися ще на одному моменті. Існує поняття тривалої істерики, яка вимагає більш детального розгляду, оскільки такий стан може спричинити за собою серйозні проблеми.
Що ж у такому випадку радять психологи:
Намагайтеся не допускати виникнення капризів і істерик. Якщо день у дитини був дуже насичений і наповнений емоціями, то викупайте дитину якомога раніше і вкладіть спати. Можна запропонувати трав’яний чай з ромашки.
Намагайтеся відволікати малюка під час такого стану. Запропонуйте подивитися книгу, картинки та інше. Говоріть те, що здатне подіяти на нього, а також відвернути.
Часто виникнення істерик сприяють глядачі. У таких ситуаціях необхідно залишитися з дитиною один на один в тиші близько трьох хвилин. Потім можна тихо і впевнено поговорити з ним, перемикаючи увагу на сторонні речі або предмети.
Почуття самотності. Діти старше двох років не лякаються в знайомій обстановці одні. Тому, під час виникнення чергових примх або істерик, залиште дитину посидіти протягом 4-5 хвилин в окремій кімнаті і подумати над своєю поведінкою.
Тримайте себе в руках. Пам’ятайте, що дитина проходить етап дорослішання і йому зараз дуже важко. Він вперше стикається з величезним потоком емоцій і намагається з ними боротися. І дуже часто така сутичка призводить до істерик.
Не підігрівайте подібні стани аналізом. Уникайте таких висловлювань, як «сам винен», «я ж тобі казала, що так робити не можна», «тому, що ти мене не послухав».
Будьте послідовні у своїх словах і діях. Як згадувалося раніше, основними винуватцями в істериках дітей є їх батьки. Спочатку вони їм все дозволяють, а потім раптом з’являються заборони. Або, приміром, мама забороняє, а бабуся або батько дозволяють. Малюк в таких ситуаціях дуже швидко вчиться маніпулювати, а найпростіший метод в даному випадку – це закотити істерику. Тому так важливо заздалегідь обговорити з усіма членами сім’ї, що можна робити дитині, а що ні.
Говоріть зі своєю дитиною, незважаючи на її вік. Можна все обговорити і після того, як малюк заспокоїться. Малюк повинен розуміти справжні причини того, чому він не може отримати бажане тут і зараз.
