Напрями мінімізації
Зниження інноваційних ризиків полягає в розробці процесу, який охоплює три виміри:
- загрози: вірно знайти небезпеки і бар’єри, які пов’язані з інноваційним впровадженням;
- дія: розробка відповідної тактики;
- можливості: впровадження знань для отримання переваги перед конкурентами, найменш здатними подолати хвилю ризику.
Способи зниження
Головними способами зниження ризиків є: розподіл, диверсифікація, обмеження, страхування, хеджування, уникнути ризиків і т. д.
Розподіл ризиків зазвичай проводиться між учасниками проекту, щоб рівномірно розподілити небезпеки, які в цих умовах повинні бути обчислені. Необхідно тримати під контролем небезпеки, а також вжити потрібні заходи для подолання наслідків ризиків.
Диверсифікація дозволяє знизити небезпеку за рахунок різноспрямованою роботи в області продажів і постачань, кредиторської заборгованості і т. д.
Простим прикладом різноспрямованих інвестицій є портфель, який складається з двох або більше цінних паперів. В результаті пониження біржової ціни деяких цінних паперів фактично цілком компенсується зростанням інших, тобто незалежно від стану справ на ринку ціна портфеля залишається незмінною, а інвестиції піддаються лише періодичному ризику.
Створюваний таким чином портфель зазвичай має менший ризик, ніж будь-який з його грошових активів.
Обмеження ризиків забезпечується встановленням максимальних сум витрат, продажу, позики. Даний спосіб застосовується банками для зниження ступеня ризику при видачі позик суб’єктам господарювання, при продажу продуктів в кредит, визначенні розміру інвестицій капіталу і т. д.
Страхування як система фінансових відносин включає формування спеціального фонду засобів (страхового) і його впровадження методом виплати страхового відшкодування різних видів збитків, які були викликані несприятливими подіями (страховими випадками).
Залежно від системи страхових відносин виділяються різні види страхування: співстрахування, подвійне страхування, перестрахування, самострахування.
При колективному страхуванні два страховика і більше приймають участь у певних страхових інтересах одного і того ж ризику, укладаючи солідарні угоди, в яких кожен з них відповідає за страхову суму у власній частці інвестицій.
Подвійне страхування передбачає наявність кількох страховиків з однаковими інтересами від подібних ризиків, коли загальна страхова сума перевищує страхову суму по кожному договору страхування.
У випадку перестрахування ризик виплати страхового відшкодування або страхової суми, яка була прийнята страховиком за угодою страхування, може бути застрахований або цілком, або частинами. У разі настання страхового випадку організація-перестраховик несе відповідальність у розмірі прийнятих на себе перестрахувальних обов’язків.
Самострахування – створення грошових і натуральних страхових фондів для конкретних господарюючих суб’єктів. Головною метою самострахування є оперативне подолання тимчасових труднощів у фінансовій сфері бізнесу.
Хеджування є дієвим методом зниження ризику несприятливих змін цінової середовища методом укладення строкових договорів (ф’ючерсів і опціонів). Спосіб дозволяє фіксувати вартість придбання або реалізації на певному рівні і, таким чином, компенсувати втрати на основному ринку за рахунок доходу на ф’ючерсному. Купуючи і продаючи термінові договори, бізнесмен захищає себе від коливань цін на ринку, тим самим збільшуючи визначеність підсумків власної виробничо-господарської роботи.
В практиці керування час від часу бувають випадки, коли необхідно вийти з ризикованих інноваційних проектів або закінчити колективну діяльність з колегами. Для цього є методи недопущення ризиків:
- відмова від ненадійних партнерів;
- відмова від ризикованих проектів;
- пошук поручителів і т. д.
