Інформація обмеженого доступу – це… Поняття, види та ознаки

Види таємниць, відображені у законах

Якщо з обмеженим доступом до інформації державної таємниці все ясно, то конфіденційна інформація потребує уточнення. Розберемо найбільш відомі види таємниці, які знайшли відображення в російському законодавстві.

Почнемо з комерційної таємниці. Поняття слуху досить багато часу, а значить, прийшла пора конкретизувати термін. Сюди відносяться технічна, виробнича, економічна, інтелектуальна інформація, що має комерційну цінність, так як невідома стороннім. Треті особи не можуть отримати доступ до інформації, адже володар ввів режим комерційної таємниці.

Коли ми говоримо про таємниці банківських вкладів, то маємо на увазі інформацію про вклади клієнтів, їх витратах, рахунках. Таємниця працює і щодо кореспондентів банківських організацій. Регулюється інформація обмеженого доступу документами:

  • Федеральним законом «Про банки і банківську діяльність».
  • Митним кодексом нашої країни.
  • Цивільним кодексом.
  • Федеральним законом «Про реструктуризацію кредитних організацій».
  • Під службовою таємницею розуміють ту інформацію, доступ до якої обмежили держоргани відповідно до Цивільного кодексу і деяких федеральним законам.

    Таємниця кредитної історії теж зазначено в законах. Мова йде про інформації, що характеризує виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором. Відомості зберігаються в бюро кредитних історій.

    Обробка інформації обмеженого доступу відбувається особливим чином, в тому числі і ті відомості, що стосуються страхової таємниці. Під терміном розуміються відомості про страхувальника, вигодонабувача, застраховану особу. До цієї таємниці відноситься інформація про майновий стан сторін і стан здоров’я.

    Всі чули про таємниці заповіту, адже це теж конфіденційна інформація. Не можна оголошувати зміст документа, терміни вступу в силу, варіанти скасування та інше.

    Платники податків теж охороняються, точніше відомості про них, які потрапили в державний позабюджетний фонд, митний орган, орган внутрішніх справ. З цього правила є винятки, які прописані в Податковому кодексі.

    Що розуміється під таємницею усиновлення? Учасники процесу усиновлення, будь то судді або державні службовці, зобов’язані зберігати таємницю усиновлення малюка. Цей момент прописаний в Сімейному кодексі нашої країни.

    Лікарська таємниця – найбільш відома з усіх, але, на жаль, дуже рідко дотримується. Лікарі не повинні поширюватися про психічних розладах людини, звернення за допомогою, лікуванні у вузькоспеціалізованих установах. Виходить, що обговорювати психічний стан людини лікарям суворо заборонено. Приблизно та ж суть і медичної таємниці, з тією лише різницею, що мова йде про всіх захворюваннях, діагнози тощо. Особливо це стосується імплантації ембріона і штучного запліднення, особистість донора також повинна залишатися в секреті. Не можна говорити на тему обстежень людину, яка вступає в шлюб.

    На території нашої країни гарантується таємниця телефонних переговорів, листування, телеграфних повідомлень і поштових відправлень. Ці моменти прописані в законах, які поширюються на поштовий та електрозв’язок.

    Не менш важлива і аудиторська таємниця. Вся інформація та документи, які були отримані в аудиторської організації або самостійним аудитором, а також договори, складені ними, не підлягають розголосу.

    Якщо проводиться попереднє розслідування, то його результати повинні зберігатися в таємниці. Лише після того, як прокурор дозволить оприлюднити інформацію або це зробить дізнавач, слідчий, можна щось розповісти. Але інформація також буде переглянута уповноваженими особами, і дозволено розповісти лише те, що не шкодить розслідування і не впливає на його результати. До того ж не можна оприлюднювати приватне життя учасників судочинства.

    Будь-яка інформація, яку розповів довіритель своєму адвокату, не підлягає розголошенню. Приблизно так само йдуть справи у нотаріусів. Тільки суд може звільнити спеціаліста від такого обов’язку, але тільки у випадку порушення проти нього кримінальної справи. Посадові особи нотаріальних палат також зобов’язані зберігати таємницю.

    Про таємницю сповіді не потрібно пояснювати. Навіть у суді священнослужитель може не відкривати таємницю сповіді, і йому за це нічого не буде.

    Як ми пам’ятаємо, ознаки інформації обмеженого доступу досить великі. Якщо ви повнолітній громадянин, то вже здогадуєтеся, що існує таємниця голосування. За законом підрахунок бюлетенів повинен проводитися так, щоб дотримувалася таємниця.

    Не можна розголошувати інформацію про заходи безпеки, що застосовуються до присяжного заседателю, судді та іншим особам, які беруть участь у процесі.

    Журналістська таємниця відома давно і полягає в тому, що редакція не має поширювати відомості, які громадянин надав на умовах збереження їх потай від громадськості. Журналіст не може називати джерело своєї інформації, крім як за запитом суду. Редакція не мають право обнародувати інформацію, яка вказує на неповнолітнього, не важливо, прямо або побічно. Мова йде про ситуації, коли неповнолітній підозрюється чи винен у скоєнні злочину. Журналіст може опублікувати матеріали лише у разі згоди дитини, яка не досягла вісімнадцяти років. Цей момент прописаний в законі «Про засоби масової інформації». Робота з інформацією обмеженого доступу досить складна, тому потрібно добре знати нормативну базу.

    Таємниця віросповідання також прописана в російському законодавстві. Будь-які відомості, які стосуються відмови від релігії, ставлення до неї, сповідання, неучасті або участі у богослужінні та інших релігійних обрядах, не підлягають оприлюдненню.

    Необхідно зберігати в таємниці інформацію і про військовослужбовців внутрішніх військ. Місця дислокації військових частин, інформацію про військовослужбовців, які припиняли діяльність озброєних злочинців або незаконно збройних формувань, і відомості про членів сімей військовослужбовців не можна поширювати.

    Серед видів інформації обмеженого доступу є дактилоскопічна таємниця. Про що це? Навіть дитина знає, що відбитки пальців кожної людини унікальні, так от заборонено розголошувати інформацію про особливості будови папілярних узорів на пальцях рук і про саму людину, що пройшов дактилоскопію.

    Як бачите, система інформації обмеженого доступу велика, а багато з існуючих таємниць повторюють один одного або зовсім вже не затребувані. У будь-якому випадку, перш ніж почати займатися якоюсь діяльністю, треба вивчити це питання.