Висновок
Сьогодні ми розібрали досить складну тему, яка відіграє величезну роль у суспільстві. На жаль, далеко не всі люди розуміють, про що йдеться, і слідують правилам. Більшість не надає значення якихось таємниць, а їх так і не карають.
У самому справі, довести причетність до розголошення складно, особливо якщо немає прямих доказів. А адже такі люди продовжують працювати на своїх місцях.
Ми всі чули про гучні справи лікарів, в тому числі і про недотримання лікарської чи медичної таємниці, які закінчувалися нічим. Ми всі пам’ятаємо радянський лозунг «Базіка — знахідка для шпигуна», але не ставимося до нього серйозно, а даремно. Адже не так страшно, хоч і карається, коли людина розповідає якусь незначну конфіденційну інформацію. Набагато страшніше, якщо це державна таємниця.
Виходить, що в нашому світі нікому вірити не можна, але і це не так. Завжди були і будуть порядні люди і не дуже, негідники і чесні працівники. Тут зачіпається навіть не питання віри, а питання внутрішніх принципів кожної особистості. На жаль, розпізнати на березі людини не вийде, з’ясовуються такі моменти лише в екстремальних ситуаціях. Що ж тоді робити? Не судити нікого і стежити за собою і власними моральними засадами.
