Боротьба проти Сасанідів
Боротьба проти імперії точилася впродовж усіх років її існування. Періодично в одній з численних областей держави спалахували повстання і виявлялися спроби скинути ярмо Сасанідів. Однак завдяки професійній армії всі ці виступи швидко придушувалися.
Тим не менш відбувалися такі події, які змушували Сасанідів відступити або ж просто здатися. Так, наприклад, відомий випадок, коли цар Пороз (Пероз), що правив наприкінці п’ятого століття, був розбитий эфталитами. Більш того, після розгрому його армії він вимушений платити контрибуцію величезного розміру, яка, по суті, була ще і ганебною.
Пороз покладає тягар виплати на Закавказькі регіони держави. Ці події спричинили нову хвилю невдоволення, і повстання спалахнуло з великою силою. Більше того, до повстання приєдналися чимала частина знаті. Очолив повстання цар Картлі Вахтанг I на прізвисько “Горгасал”, що розшифровується як «вовча голова». Він отримав таке прізвисько завдяки зображеному на шоломі вовка. Також до повстання приєднався Вахан Мамикомян спарапет (верховний головнокомандувач) Вірменії.
Після довгої запеклої війни вже наступного шахіншах імперії Сасанідів – Валаш – 484 році був змушений підписати зі знаттю Закавказьких країн мирний договір. Згідно з цим документом країни Закавказзя отримали самоврядування, привілеї і права знаті, а також християнського духовенства. На чолі країн стає місцева знать, у Вірменії – Вахан Маміконян, а в Албанії відновлена стара царська влада.
Незважаючи на те, що даний договір був незабаром порушений, це були перші вісники закінчення епохи Сасанідів.
