Герой знаменитої картини
Що ж стосується рідного брата ченця Андрія Осляби – Олександра Пересвіту, то його героїчна загибель барвисто описана в згаданому вище «Сказанні про Мамаєве побоїще». Як свідчить автор твору, перед початком битви він, згідно з традицією, зійшовся у двобої з татарським богатирем Челубея, і обидва вони впали, проколовши один одного списами. Ця сцена зображена на знаменитій картині художника М. Авілова, написаної ним у 1943 році під час Сталінградської битви. Репродукція полотна наводиться в статті.
Порятунок великого князя
Як відомо, багато подій історії, а особливо ті з них, які віддалені від нас минулими століттями і скупо відображені в історичних документах, дають поштовх до народження легенд. Так сталося і з участю радонезького ченця Андрія Осляби у Куликовській битві.
Зберігся переказ, ніде, втім, документально не підтверджене, згідно з яким у розпал битви на князя Димитрія Донського обрушився страшний удар татарської палиці, і впавши з коня, він втратив свідомість. Ймовірно, залишилося б російське військо без свого ватажка, якби вчасно не прийшов чернець Андрій. Він підняв з землі бездиханне тіло князя і, прорубившись крізь ворожу рать, виніс його в безпечне місце, тим самим зберігши для святої Русі її богообраного сина. На честь цього подвигу отримав своє ім’я російський броненосець «Ослябя», героїчно загинув під час Цусімського бою в травні 1905 року.
Зазначимо також, що історики, що заперечують версію загибелі преподобного Андрія на полі битви, як доказ наводять той факт, що у поминальних синодиках того часу, а також в збережених до наших днів літописних списках осіб, «убієнних на Куликовому полі», зустрічається тільки ім’я ченця Олександра Пересвіту, тоді як про його брата нічого не говориться.
