Чому необхідно перемикатися з одного адаптера на інший?
Питання не пусте. Дійсно, навіщо переключатися з одного адаптера на інший або замінювати його, наприклад, на тому ж ноутбуці, якщо виробник заздалегідь подбав про те, щоб все «залізо» підходило не тільки для установки операційної системи, але і могло нормально працювати з усіма додатково інсталюється користувачем додатками? На жаль, ті ж комп’ютерні ігри в своєму розвитку досить часто випереджають еволюцію відеокарт, що можна було спостерігати при виході гучного свого часу шутера Doom IV. Крім того, інтегровані чіпи не мають ресурсів, які бувають необхідні для виконання тих самих операцій з плаваючою комою, що, знову ж таки, є чи не основою всієї сучасної графіки в складних реалістичних іграх. Тому-то дискретні карти оснащуються власними процесорами і виділеної пам’яттю, щоб не бути залежними від центрального процесора і оперативної пам’яті комп’ютера. При цьому основне навантаження по обробці і відображенню графіки лягає саме на них, за рахунок чого знижується і використання ресурсів основних компонентів. За великим рахунком, навіть при наявності суперпотужного процесора і величезного обсягу ОЗП більшість ігор без використання дискретного адаптера працювати не буде.
