Головне управління імперської безпеки РСХА: історія створення, структура і керівний склад

Структура

Остаточно цей орган був сформований до осені 1940 року. Спочатку він включав в себе шість управлінь, навесні 1941-го з’явилося сьоме. Кожна з них ділилася на відділи, наступною структурною одиницею були так звані реферати.

Далі в цій статті буде наведена детальна структура РСХА. Перше управління займалося організаційними і кадровими питаннями, а також підвищенням кваліфікації та освіти працівників. До 1943 року їм керував Бруно Штреккенбах, потім його змінив Ервін Шульц, останніми головами були Ганс Каммлер і Еріх Эрлингер.

Друге управління в структурі РСХА Третього рейху займалося правовими, адміністративними та фінансовими питаннями. В різний час його керівниками були Ханс Нокеманн, Рудольф Зігерт, Курт Прітцель, Йозеф Шпациль.

Внутрішня СД

Особливе місце в структурі РСХА займало Третє управління. Фактично СД була заснована в 1931 році, ставши важливою частиною націонал-соціалістичного державного апарату в Третьому рейху. З 1939-го воно стало частиною Головного управління імперської безпеки (РСХА).

Офіційно визнано, що СД несе безпосередню відповідальність за численні злочини, використовувалася для залякування населення та боротьби з політичними опонентами. Існуючі в її складі зовнішні підрозділи займалися таємними операціями і шпигунством. Офіційно злочинною організацією СД було визнано на Нюрнберзькому процесі.

Спочатку вона була створена для забезпечення безпеки нацистського керівництва та особисто Адольфа Гітлера. Перший час це була структура, яка представляла собою допоміжну поліцію, яка перебувала в безпосередньому підпорядкуванні у нацистської партії. Потім Гіммлер заявив, що головним завданням СД повинно стати розкриття противників націонал-соціалістичних ідей. Її діяльність була зосереджена на політичному розшуку, аналітичній роботі.

Частиною відділів РСХА 3 рейху, що входили до складу Третього управління, керував Отто Олендорф (вони відповідали за аналіз ситуації всередині країни і внутрішню розвідку), іншими – Вальтер Шелленберг (він курирував зовнішню розвідку).

Формулюючи відмінності в роботі СД і СС Гіммлер зазначав, що СД займається підготовкою експертиз, дослідженнями, викриттям планів опозиційних течій і партій, їх контактів, зв’язків. Гестапо спирається на ці розробки й отримані матеріали, щоб проводити конкретні арешти, слідчі заходи, направляти винних у концтабори.