Мирзачуль: початок освоєння
Голодна степ лише на перший погляд здавалася мертвою і марною. Насправді вона приховувала в собі колосальні можливості. Щовесни її простори покривав килим з соковитих трав і яскраво-червоних маків, що говорило про виняткової родючості тутешніх ґрунтів. І чоловік вирішив перетворити цей пустельний регіон у «квітучий край».
Освоєння Голодному степу почалося в кінці XIX століття, коли Туркестан остаточно увійшов до складу Російської імперії. У 1883 році сюди завезли насіння нових сортів бавовнику, які значно підвищили врожайність культури. До того ж перші пуди отриманого сирцю показали, що бавовна, вирощений в Туркестані, ні в чому не поступається за якістю американському. Поступово бавовник став займати все більше орних земель, витісняючи інші сільськогосподарські культури. Це, в свою чергу, сприяло розширення зрошуваних площ.
Напередодні Першої світової війни в Голодному степу розгорнулася активна кампанія по будівництву зрошувальних каналів. Першим іригатором Туркестану традиційно називають князя Миколи Романова. Він вклав мільйон російських рублів, щоб запустити води Сирдар’ї в канали – колосальні гроші на той час! Перший зрошувальний канал князь назвав в честь свого діда – імператора Миколи I.
Обводнення Голодному степу дало свій результат: до 1914 року валові збори бавовни в регіоні зросли у сім разів.
