Як все починалося
Абакумов віктор Семенович з’явився на світ у столиці в 1908-му в простій робітничій родині, навчався в чотирирічному училище. Тривалий час молодий чоловік працював на підприємствах в якості простого робітника, продовжуючи справу свого батька. В 30-му став членом ВКПБ, з 32-го працював у держбезпеки. Спершу був практикантом в экономотделе, потім став уповноваженим цієї інстанції.
Продовження кар’єри
З 34-го майбутній генерал Абакумов займає положення уповноваженого экономотдела ГУГБ НКВС. З цього моменту почалася його кар’єра в центраппарате держбезпеки. Дивовижний для свого часу швидкісний кар’єрний ріст обумовлений кадровими перестановками на тлі підвищення Ягоди, що прийшов на зміну Менжинскому. Цей діяч довго хворів і не міг активно працювати. Як виявилося незабаром, Абакумов був не такий хороший, яким здавався з первинної репутації. Ухиляючись від своїх зобов’язань по службі, він використовував конспіративні квартири для зустрічей з представницями протилежної статі. Майбутнього генерала висунули звинувачення в моральному розкладанні і змусили змінити робоче місце. Тепер він працював в системі Гулагу, займаючи посаду оперуповноваженого третього відділення. Ця посада за ним зберігалася з 34-го по 37-й роки. Відділення, в яке відправили майбутнього генерала, спеціалізувалося на вербуванні агентів серед відбувають ув’язнення.
Як можна дізнатися з біографій Віктора Абакумова, в 37-му він отримав посаду оперативного уповноваженого вже в четвертому відділі тієї ж інстанції при НКВС. Це підрозділ відповідало за таємну політичну роботу. У структурі він залишався до 38-ого року, потім там же обійняв посаду першого заступника начальника управління, відповідального за внешразведданные. Після деякого часу йому довірили посаду керуючого другим відділом інстанції. Зоною відповідальності була контррозвідка. Своєрідні кар’єрні стрибки пов’язані з репресіями всередині НКВС. Багатьох начальницьких осіб через кілька місяців після старту кар’єри звинувачували в правопорушеннях, слідом за чим йшли арешт, розстріл. Абакумов, втім, з дивовижною спритністю обходив гострі кути, тому його така сумна доля спочатку уникала.
