Філологічний аналіз тексту – це що таке?

Ключові слова і тема твору

Як вже було відмічено, в розглянутого вірші немає назви. Можливо, автор навмисне не дає пряму вказівку на головну його тему. Таким чином, він спонукає читача самостійно і більш уважно, ніж це зазвичай буває при вивченні віршів, замислитися над розгадкою головної ідеї. Так він робить тему твори більш актуальною, наближає її до читача. Крім створення чіткого, ритмічного малюнка, повторення певних слів виконує ще одну функцію. За допомогою такого прийому поет ставить одні слова в більш сильну позицію, порівняно з іншими. Крім того, вони, як правило, в кінці рядка, що теж виділяє їх. Які ж слова підкреслює автор?

Ось список ключів даного вірша: слова, мова, вдівство, спорідненість, божевільний, відповісти. Майже всі наведені слова є іменниками. Чому? Тому що саме ця частина мови позначає речі, тобто предмети реального, а не вигаданого світу. З іншого боку, майже всі наведені лексичні одиниці позначають саме абстрактні явища: спорідненість, божевілля і так далі. А значить, мова тут йде все-таки не про матеріальне, а про духовний світ. Про сфері почуттів і взаємин. Якщо говорити точніше, то тут розглядається суперечність між людиною і навколишнім його природою. Поет ставить під сумнів цінність мови, порівнюючи її з нечутним для людей розмовою дерев.

Даний твір можна віднести до жанру ліричної поезії.

Явних відсилань до інших творів літератури, цитування інших авторів тут не міститься.

Цей короткий аналіз даного твору не можна вважати безумовним зразком, оскільки різні філологи рекомендують проводити дослідження тексту за планами, які іноді сильно відрізняються один від одного. У посібнику Никониной з даного предмету перераховані наступні етапи цілісного філологічного аналізу епічного тексту.

  • Насамперед, необхідно визначити жанр твору, виходячи зі сформованих у світовій літературі канонів.
  • Далі слід виділити основні структурні частини тексту.
  • Після цього необхідно провести дослідження тексту з метою виявлення в ньому вказівок на час і місце описуваних подій.
  • Потім, як правило, відбувається розгляд образів цього твору. Потрібно вказати, як вони взаємодіють: протиставляються, порівнюються, взаємно доповнюються і так далі.
  • Виконавши попередні пункти плану, слід приступити до дослідження межтекстового простору, створеного автором. Тобто, потрібно виявити відсилання до інших відомих або маловідомих зразків літературної творчості. У книзі може і не бути явних натяків на зв’язок зі змістом інших творів. Однак є і тексти, які рясніють такими прикладами. Наприклад, роман Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” містить безліч таких посилань. Навіть імена героїв можна розцінювати подібним чином. Азазелло (зустрічається в Старому Завіті), Маргарита (так звуть одну з героїнь “Фауста” Гете).
  • У посібнику Бабенко “Філологічний аналіз тексту” наводиться дещо інший план.