Діяльність
Свідомість у галузі естетики дуже тісно переплітається з діяльністю. Остання буває практичної і духовно-інтелектуальної. До практичної відносять споглядання, усвідомлення дійсності в аспекті естетики. Ні в якому разі вона не буде зводитись виключно до практики, і в цьому проявляється особливість естетичної діяльності. Практична естетична діяльність буває в сфері побуту, виробництва, релігії, професії, науки.
Вищою формою вважається професійно-практична художня діяльність.
Початок споглядальної діяльності лежить в природних об’єктах. Вона виявляє те прекрасне, що є в навколишнього людини дійсності.
Естетична діяльність у широкому розумінні вважається перетворенням реальності. Наприклад, це може бути вдосконалення природи – діяльність тут буває утилітарної і споглядальною. Незалежно від того, чи зробив чоловік чагарник частиною парку або просто зобразив його на картині, діяльність вчиняється, і неважливо, наскільки яскраві її результати.
Розуміння виробничої естетичної діяльності не полягає в одному лише надання красивого вигляду предметів, пов’язаних з виробництвом. Кожен створений людиною об’єкт володіє первинним естетичним змістом. І незважаючи на сучасну тенденцію не додавати прикраси в техніку, як це робилося, наприклад, у 18-му столітті, все ж кожен об’єкт виробництва володіє витонченістю, особливою формою.
Іноді достатньо лише підкреслити вже наявні властивості об’єкта, які гарні самі по собі. Естетична виробнича діяльність – це об’єкт дизайну в першу чергу.
Наукова діяльність нерідко має естетичним значенням. Наприклад, докази можуть бути більш витонченими, математичні формули – більш красивими. Це відноситься до будь-якої галузі сучасної науки. У той же час виявити тут естетичні складові може лише особистість, яка володіє певним набором методів трансляції їх. Необхідно володіти уявленням про красу в даній області.
Так як спочатку людина черпав знання про красу з трудової діяльності, праця залишається найбільш доступною сферою для реалізації себе в естетичному плані. Наприклад, дизайн відображає те, як людина прагне зробити предмет більш зручним і прекрасним. Художнє оформлення об’єктів праці людини перетворилися в об’єкти прикладного мистецтва.
