Трохи історії
У 50-ті роки ХХ ст. були розроблені і впроваджені перші ЕОМ. Призначені вони були для вирішення окремих економічних задач, у яких виникала необхідність переробки великої кількості інформації. Це стосувалося, наприклад, складання статистичних звітів, нарахування заробітної плати тощо. Крім цього, операторами ЕОМ виконувалися різні оптимізаційні розрахунки. Прикладом тому може служити рішення транспортних завдань.
Через десятиліття з’явилася ідея, що передбачає створення комплексної автоматизації у сфері управління підприємством, а також інтеграції отримання інформації, яка грунтується на наявних базах даних. Впровадження подібних систем стало можливим лише в 70-ті роки ХХ століття, після створення 3-го покоління «розумних машин». З цими ЕОМ стали створюватися обчислювальні комплекси, що мають розподілену термінальну мережу. Однак такі машини мали недостатньою надійністю і швидкодією, що не дозволило їм стати основним інструментом, що дозволив підвищити ефективність роботи підприємств.
У 80-ті роки розпочався процес впровадження персональних ЕОМ. Ними стали користуватися управлінські працівники. При цьому було створено значну кількість автоматизованих робочих місць (Армів). Однак подібне розосередження ЕІС являло собою локальне впровадження даного засобу. Саме тому проводиться робота також не дозволила інтегрувати управлінські функції для підвищення ефективності діяльності підприємства.
У 90-ті роки 20 ст. почали розвиватися телекомунікаційні засоби. Даний процес і привів до створення глобальних і гнучких локальних мереж, що дозволяють вирішувати обчислювальні завдання. Саме з їх появою і стала можливою розробка і подальше впровадження корпоративних економічних інформаційних систем. Вони поєднали в собі можливості комплексної автоматизації 70-х років з локальними її напрацюваннями, впровадженими в 80-х роках.
На сьогоднішній день використання економічних інформаційних систем дозволяє пов’язати діяльність управлінських працівників на підприємстві, надає можливість здійснення колективної роботи всіх співробітників. При цьому менеджери, що приймають управлінські рішення, можуть, виходячи з наявних даних, переглянути основні принципи своєї роботи.
