Дві сторони одного поняття
У житті нам усім належить знайти свій шлях. Адже блукач – це не тільки той, хто шукає цей самий шлях, це той, хто безперервно чогось навчається. Бо в школі, як і в житті, є свої правила, але є і виключення з них.
Блукаючи по дорогах нашого життя, ми вчимося будувати відносини з оточуючими людьми, вчимося толерантності, мудрості, вчимося приймати іншої людини, його думки, почуття і думку. Вчимося приймати відповідальність і знаходити вихід з конфліктної ситуації.
Блукач – це той, хто хоче бути щасливим, кажучи сучасною мовою – це той, хто хоче не просто добре заробляти, а робити це із задоволенням, не просто ходити на роботу, займатися улюбленою справою. А якщо знайшов свій шлях – уперед, вдосконалюйся і насолоджуйся.
Але є й інший сенс, який несе в собі слово «блукач», значення якого визначається як небажання зупинятися на чому-небудь, небажання прислухатися до свого внутрішнього голосу, небажання глибоко вивчати свою справу або невміння спілкуватися з оточуючими, що наводить на думку про поганий і незлагідний характер.
У кожному правилі є свої винятки, і в цьому випадку: блукачем можна стати і мимоволі, тобто в силу яких-небудь обставин, що не залежать від волі людини. Причини можуть бути різні – це і війни, стихійні лиха, екологічні катастрофи. В якості прикладу згадаємо руйнівної сили ураган “Катріна”, який був в кінці серпня 2005 року на території США в штаті Луїзіана. Наслідки цього урагану були жахливі: близько семи місяців був затоплений місто Новий Орлеан, який не змогли покинути бідні жителі, саме їм довелося повною мірою відчути на собі, що значить слово «блукач».
