Блокуючий пакет акцій: поняття, значення та часткової відсоток

Контрольний пакет

Якщо акціонер бажає володіти контрольним пакетом цінних паперів, йому потрібно акумулювати у себе 50 % + 1 акцію всіх випущених фінансових документів. Інвестор, який має в своєму розпорядженні контрольний блокуючий пакет, має право вирішувати питання, що стосуються дивідендних виплат. Думка його вагомо також і в питаннях стратегічного розвитку організації.

Яка частка цінних паперів на практиці повинна міститися в контрольному пакеті?

Як згадувалося вище, теоретично, акціонер повинен володіти 50 %+1 цінним папером, щоб володіти контрольним пакетом фінансових документів. Але на практиці це число значно нижче, зазвичай варіюється в межах 20-25 %. Крім того, в історії є приклади, коли володіння 10 % акцій було достатньо для блокування небажаних рішень і управління компанією. Подібні варіанти можливі, якщо дотримано одну з таких умов:

  • Цінні папери організації акумульовані в руках інвесторів, що знаходяться в даний момент у географічній віддаленості. З цієї причини не всі вони можуть постійно бути присутнім на проведених поза чергою акціонерних зборах.
  • Власники акцій пасивно налаштовані щодо проведення зборів.
  • Певна частка емітованих акцій АТ – привілейовані. Тому їх власники права голосу не мають. В такому разі здійснюється перерозподіл акцій, що перебувають у інвесторів.
  • Якщо акціонерне зібрання відвідали акціонери, сумарний пакет акцій яких становить не менше 80 %, то розмір блокуючого пакета становить 25 %+1 цінний папір. Можливість блокування рішень виникає в учасника, має меншу частку акцій. Крім того, спостерігається наступна статистика: частка блокуючого та контрольного пакетів може бути тим менше, чим більше в компанії міноритарних інвесторів.