Нові форми в архітектурі
Леонідов, на відміну від багатьох своїх колег, які в 50-ті роки різко перейшли від простих геометричних форм до криволінійним, перебував у творчому пошуку. Він не став відкидати традиції, що існували в 20-ті роки. При цьому розглядав їх як базис нової архітектури, на якому повинна ґрунтуватися та розвиватися сучасна техніка і принципово нові естетичні ідеали.
Якщо в 20-30-ті роки Леонідов сам використовував криві другого порядку в своїх роботах поряд зі сферичними і прямокутними формами, то у 40-50-ті роки він знаходить їм саме широке застосування. Важливо при цьому помітити, що при переході від масштабу будинку до масштабу міста ключову роль в об’ємно-просторовій композиції він приділяв шатрообразным формами. Їх він підпорядковував склепінчастою і прямокутним обсягами.
Йому вдалося, як і наприкінці 20-х років, багато в чому передбачити процеси, що відбувалися в формоутворенні. Наприклад, поява тих самих шатрообразных форм. Варто визнати, що він на рівні інстинктів відчував взаємозв’язок між масштабами споруди та архітектурною формою.
