На піку можливостей
Вважається, що найбільш плідним і напруженим у творчому плані для Леонідова став часовий відрізок з 1927 по 1930 роки. В цей період він бере безпосередню участь у роботі ОСА, постійно дискутує, відстоює свою точку зору.
До цього часу відносяться багато відомі роботи Івана Ілліча Леонідова: проекти пам’ятника Колумбу в Санто-Домінго, Палацу культури, Будинку промисловості і кінофабрики в Москві, Будинку уряду в Алма-Аті, соціалістичного розселення на території Магнітогорська.
Його основною науковою роботою стає проект клубу принципово нового соціального типу. З нею він виступає на з’їзді ОСА в 1929 році. Він проектує масштабний клубний комплекс, який в його уяві стає центром звичайного і повсякденного життя суспільства, а не парадним ансамблем, яким його робили багато хто до нього.
Розроблений ним тип клубу принципово відрізнявся від тих, що масово будувалися в той час. Леонідов наполягав на необхідності створювати великі клубні комплекси, які б складалися з окремих просторів. Між собою вони повинні були бути пов’язані будівлями універсального і спеціалізованого призначення. За своєю програмою такий клуб, по суті, стає культурно-парковим комплексом. Він включав в себе універсальний зал, ботанічний сад, лабораторії, бібліотеку, спортмайданчики, парк, павільйон для малюків. Вся композиція при цьому проектувалася максимально вільно і широко.
При створенні проекту кінофабрики Леонідов представив безліч варіацій просторово-об’ємної композиції. За рахунок цього склалася рідкісна для його творів мальовничість і складність планувань.
У міжнародному конкурсі, представляючи пам’ятник Колумбу, Леонідов відмовився від стандартних прийомів при створенні монумента. Його проект був наскрізь пронизаний ідеєю спільності цілей людства у здійсненні прогресу та інтернаціоналізму. Робота архітектора Леонідова над пам’ятником Колумбу послужила основою для створення проекту світового науково-культурного центру. У ньому він пропонував помістити обсерваторію, інститут міжпланетних повідомлень, зал для всесвітніх наукових з’їздів, аеропорт, телецентр і багато іншого. При цьому серцем комплексу повинен був стати музей, присвячений якраз Колумбу. Передбачалося, що у його скляне покриття, а замість ізоляції стін у вигляді повітряних струменів.
Проекти Дому промисловості і “Центрсоюза” стали одними з перших конторських будівель, виконаних у вигляді характерних прямокутних призм з глухими фасадами з торця і скляними стінами на подовжній стороні. Отримані паралелепіпеди освоювали просторове багатство за рахунок винесених шахт ліфтів і прибудов, які примикали до основної будівлі.
