Ігровий процес
Гра «Алан Вейк» і приваблює, і відштовхує своїм геймплеєм – саме такий висновок можна зробити, ознайомившись з відгуками гравців. Фактично – це класичний шутер з невеликими вкрапленнями головоломки. Спостереження – з позиції третьої особи. Камера позиційована суворо позаду головного героя. Всі вороги оточені темрявою. Для перемоги над ними Алан потребує джерелі світла. Герой завжди носить при собі ліхтар, використовує ракети, гранати, лампи, які зустрічаються в локаціях. Такої зброї майже завжди вистачає для перемоги над темними монстрами. Іноді доводиться битися з людьми, яких підпорядкувала тьма. Основна маса таких супротивників – дроворуби. Спершу потрібно пропалити їх світлом, потім покінчити з мобом, використовуючи класичне зброя (пістолет, дробовик).
Час від часу гравець зустрічає мініатюрні гри. Локації досить подібні, переважно битви мають місце в лісі. Вороги одноманітні, битви не вимагають спеціальної стратегії. Є близько п’яти різновидів дроворубів і ще парочка видів ворогів. Серед плюсів – велика кількість секретів, великодніх яєць.
