Чудовій актрисі, яка зіграла чарівну пані Ядвігу з популярного телеспектаклю “Кабачок “13 стільців”, мовчазну працівницю хімчистки в улюбленій багатьма поколіннями картині “Москва сльозам не вірить”, добру тьотю Пашу з фільму “Куди він дінеться” і ще безліч персонажів серіалів і театральних постановок, в цьому році виповниться вже вісімдесят років.
Давайте ж познайомимося з нею ближче.
Дитинство і юність
Актриса Тетяна Жукова з’явилася на світ у Москві 24 жовтня 1939 року в звичайній радянській сім’ї, далекій від світу мистецтва.
Вона зростала надзвичайно активною дівчинкою, відрізнялася запальним характером і навіть прослыла хуліганкою серед однолітків. Одного разу її прагнення до справедливості досягло таких меж, що Тетяну ледь не вигнали з піонерського табору, в якому вона проводила літні канікули. У той же період часу і відбувся знаменний для нашої героїні конкурс читців, організований відомої дитячої театральної студії Штейна.
Слід зауважити, що згадана студія була майже ровесницею Тетяни. Заснована 10 лютого 1937 року студентом Гітісу С. Л. Штейном, що став згодом театральним режисером “Ленкому”, вона була призначена для допомоги талановитим дітям, які мріють якщо не про акторську кар’єру, то хоча б про те, щоб доторкнутися до чарівного світу театру, спробувати свої сили на одній сцені з професійними акторами.
Волею долі в підготовці до проведеного конкурсу читців Тетяні Жуковій допомагав вихованець школи-студії Штейна Василь Лановий. Їх старання справили настільки великий успіх, що талановиту і яскраву дівчинку запросили сюди вчитися.
Освіта
Закінчивши середню школу № 494 міста Москви, а заодно і студію Штейна, Тетяна близько року пропрацювала в дитячому садку вихователем.
У 1957 році дівчина зважилася продовжити навчання театрального мистецтва в Гітісі. Незважаючи на величезний конкурс, Тетяні Жуковій все ж вдалося вступити з першого разу. Вже в третьому турі вона зачарувала приймальну комісію тим, що буквально стрімголов влетіла на сцену, від хвилювання втративши рівновагу в туфлях на високих підборах, взутих нею вперше в житті.
Дитяча активність, прямолінійність і загострене почуття справедливості нікуди не зникли, доставивши Тетяні чимало клопоту і під час навчання в Гітісі. Там, де була ця дівчина, завжди було багато шуму і спорів, часом приймають настільки скандальний характер, що Тетяні навіть кілька разів пропонували перейти в театральне училище при Мхаті.
Так чи інакше, але Жукова все ж у 1962 році благополучно закінчила акторський факультет Гітісу, після чого поїхала в Новосибірськ і стала актрисою першого в її житті храму мистецтв – Новосибірського театру “Червоний факел”.
“Червоний факел”
З Новосибірським театром в біографії Тетяни Жукової пов’язані всього три сезони і двадцять дві зіграні ролі.
У місто вона потрапила за розподілом, чому передувало її перше раннє заміжжя. Ще під час навчання на четвертому курсі Гітісу, Тетяна вийшла заміж за Стасіка Савича, студента вокального відділення. Юнак був родом з Новосибірська, тому напрям в “Червоний факел” виявилося цілком логічним. Між тим, театр був справді чудовий. В ньому працювали артисти рівня таких знаменитостей, як Михайло Ульянов, Олег Даль і Нона Мордюкова. І молодий, починаючій актрисі Жукової було у кого і чому повчитися. У той же час прямолінійний характер Тетяни проявився і тут. Вона так і не змогла влитися в усталений колектив театру. А коли, до того ж, стало відомо про почалися зради чоловіка, Тетяна Жукова взяла доньку, яка встигла народитися в Новосибірську, і повернулася до Москви.
Театр на Таганці
У 1965 році головний режисер Московського Театру на Таганці Юрій Любимов запросив її в свою трупу.
Театр на Таганці в ті роки був авангардним в країні. Його постановки йшли практично без завіси і декорацій: замість них використовувалися концептуальні сценічні конструкції. У виставах дозволялися будь-яке новаторство і вільнодумство, активно використовувалися пантоміма, гра тіней і музика. Але найголовніше – в артистичній трупі театру були суцільно одні бунтарі і яскраві особистості. Чого коштували тільки Володимир Висоцький і Валерій Золотухін!
На фото нижче – актриса у виставі Театру на Таганці «Живий» .
Прямолінійна Тетяна Жукова нарешті потрапила в середовище справжніх однодумців. Всі актори трупи відразу ж стали її найкращими друзями.
У Театрі на Таганці Жукової були зіграні ролі в таких спектаклях, як «А зорі тут тихі», «Борис Годунов», «Володимир Висоцький» (після смерті Володимира Семеновича в 1980 році), «Добра людина з Сезуана”, «Злочин і покарання», «Тартюф», «Горе от ума – Горе розуму – Горе розуму» і безлічі інших.
З 1992 року актриса стала працювати в театрі «Співдружність акторів Таганки», також створений режисером Юрієм Любимовим.
Кіно
Дебютом Жукової на екрані стала роль пані Ядвіги в популярному телеспектаклі тих років “Кабачок “13 стільців”.
З 1979-го по 1981 рік пішли такі фільми Тетяни Жукової, як “Москва сльозам не вірить”, “Куди він дінеться!”, “Механік”, а також телеспектаклі “Кружилиха” і “Аз і Ферт”.
Починаючи з 2007 року в кінематографі країни почався бурхливий світанок серіалів. Тетяна Іванівна стала надзвичайно затребувана.
На фото нижче – кадр з фільму «Дуже російський детектив».
Незважаючи на те що її амплуа все так само залишалися невеликі другорядні та епізодичні ролі, актрису стало можливо побачити в таких кінофільмах і серіалах, як “Моя прекрасна няня”, “Татусеві дочки”, “Щасливі разом”, “Вороніни”, “Пригоди солдата Івана Чонкіна”, “Галина”, “Дуже російський детектив”, “Готель “Элеон”” і безлічі інших.
Нижче на фото – актриса в серіалі “Карамель”.
Особисте життя
Актриса була тричі заміжня. Знайшла справжнє жіноче щастя лише зі своїм третім чоловіком Ігорем Киртбая, з яким вона познайомилася в один з останніх днів своїх гастролей в місті Сургуті.
Ігор Олексійович, абхаз за походженням, походив із старовинного княжого роду Киртбая.
Він був талановитим інженером-винахідником, на його рахунку енергетичне будівництво в Сургутском районі, заснування першого електромережевого тресту в Західному Сибіру, першого висотного переходу ліній електропередач Тюмень-Сургут, будівництво першої готелі в Сургуті, першого дитячого парку, а також багатьох інших соціальних і промислових об’єктів в регіоні.
Ігор Киртбая був справжнім князем і аристократом не тільки за походженням, але і за самою своєю натурою. З розкритим коміром, без краватки, усміхнений, надзвичайно впевнений у собі і спокійний – таким він постав перед актрисою. Побачивши Ігоря у своїй гримерці, Тетяна Жукова відразу зрозуміла, що пропала.
Ось як згадувала своє знайомство з Киртбая сама актриса:
Ігор — це найбільша любов у моєму житті.
Вперше побачивши його очі на гастролі нашого театру на Таганці в Сургуті, я відразу зрозуміла — це любов. Мені, як і Ігорю, було тоді 38. Про те, що Ігор людина широкої душі, знали всі, хто його оточував. Він не шкодував сил, допомагаючи тим, хто потребує його допомоги.
Умів дивувати — сучасники досі пам’ятають історії, коли Ігор, замовивши літак, привіз підкорювачів Сибіру до Москви на прем’єру вистави в театрі на Таганці. А пізніше на літаку привіз в Сургут квіти всім жінкам на 8-е Березня…
Вони одружилися й оселилися в Москві. Їх шлюб тривав 15 наповнених любов’ю і родинним щастям років.
У 1991 році Ігор Олексійович раптово помер… Після смерті Ігоря Киртбая одній з вулиць Сургута було присвоєно його ім’я.
Сьогодні
Заслужена артистка РРФСР Тетяна Іванівна Жукова, незважаючи на те що зараз їй вже 79 років, як і раніше активна і затребувана. Вона більше так і не вийшла заміж, ось вже майже 30 років зберігаючи вірність пам’яті про чоловіка Ігоря, самому улюбленому чоловікові в її житті.
Нижче на фото – Тетяна Жукова сьогодні.
Тетяна Іванівна продовжує зніматися в кіно і серіалах, а також грати в театрі “Співдружність акторів Таганки”. В її поточному репертуарі такі постановки, як “Висоцький Володимир Семенович”, “Веселого Різдва, мама!”. А 18 березня 2019 року відбудеться прем’єра вистави “Міс та мафія”.
