Розвиток абсолютної ідеї
Гегель створює три знамениті роботи, які пізніше будуть об’єднані однією назвою «Енциклопедія філософських наук». Перша робота – «Наука про логіку», друга – «Філософія природи» і третя – «Філософія духу». У кожній з цих робіт Гегель спробує послідовно показати, як розвивається ця Абсолютна Ідея, як вона в підсумку творить світ.
«Наука про логіку»
«Наука про логіку» – одна з найбільш фундаментальних робіт, тому що саме в цій роботі Гегель обґрунтує свої погляди з приводу того, що є таке абсолютна ідея, що є таке логіка, що є таке роль розуму і що є таке роль мислення в житті людини та в історії в цілому. Саме в рамках цієї роботи буде сформовано знаменитий принцип сходження від абстрактного до конкретного. Що ж це таке?
Це перший крок у розкритті, у пізнанні абсолютної ідеї. Ключові поняття тут – це «буття», «ніщо», «становлення», «кількість», «якість», «міра» і «стрибок». Гегель говорить, що розвиток теорії абсолютного духу починається з гранично порожніх, абстрактних, не наповнених жодним конкретним змістом понять. Таке поняття – це чисте «буття». Просто слово, в ньому немає і не може бути ніякої визначеності, ніякої конкретики. Воно настільки не визначено, що десь у чомусь стає рівним поняттю «ніщо». Саме в силу того, що у нього немає ніякої якісної характеристики. Механізм, який з’єднує два цих слова – «буття» і «ніщо», є поняття «становлення». Результатом цього «становлення», цього своєрідного синтезу стає наявне «буття».
