Портрет ура-патріота
Існує досить стійка закономірність: коли в державі настають хороші часи, коли воно бурхливо розвивається в економічному і культурному плані, виходить переможцем з війни або складній геополітичній ситуації, в суспільстві з’являється безліч ура-патріотів. Вони несамовито хвалять владу, націю чи країну, насолоджуючись причетністю до великих подій і перемог. Але у важкі для держави моменти кількість захоплених громадян стрімко зменшується, а вчорашні ура-патріоти часом стають неминучими хулителям.
Ура-патріотизм – це свого роду психічний стан. Якщо складати універсальний портрет ура-патріота, то йому, безумовно, можна приписати такі риси: сугестивність; демагогія і подвійні стандарти; агресивність і нетерпіння до чужої думки; категоричність суджень; схильність до гасел і узагальнень; тяга до мілітаризму та авторитарного стилю управління; часто зустрічається шовінізм і неприязнь до опонентів, інших країн і національностей.
На щастя, в звичайних умовах квасний патріотизм притаманний незначній кількості росіян. Більшості з них без задоволення, але визнають проблеми та недоліки своєї країни, володіють критичним мисленням і умінням слухати контрдокази. Однак з допомогою ЗМІ і пропаганди ура-патріотизмом можна заразити цілі нації, тому багато свідчень в історії.
