Розвиток кар’єри
За першим успіхом пішли й інші ролі. Однак кількість ролей не призвело до збільшення успіху. Вона продовжувала зніматися у фільмах, що піддаються нападкам кінокритиків: “Джек-стрибунець”, “Злодійка”, “Фатальна красуня”, “Телефон”, “Серце Клари” і “Гомер і Едді”. Здавалося, що як тільки їй вдавалося піднятися, вона знову падала. Для порятунку знадобилася “власна рятувальна шлюпка”. Вупі дратували плітки і чутки про те, що Голлівуд був готовий її списати. Щоб зберігати спокій, жінка просто перестала слухати недоброзичливців. Вона вважала, що знялася в хороших фільмах, які їй подобалися. І все одно, що інші думають про це. Та й багато хто вважали, що причина невдач фільмів у прокаті зовсім не її гра, адже “міс Голдберг цікава, навіть коли їй дають половину шансу”.
Привид
Здавалося, актриса просто потребувала відповідному “транспортному засобі, здатному донести до глядачів комічний підхід до всього. Шанс прийшов з фільмом «Привид» 1990 року. У Вупі нарешті з’явилася можливість в повній мірі продемонструвати свої найкращі акторські можливості. Ролі яскравої ексцентричної екстрасенса Оди Мей Браун вона домагалася у керівництва студії більше шести місяців, і наполегливість окупилася. “Привид” став найкасовішим фільмом 1990 року. Голдберг отримала премію “Оскар” за цю роботу і стала другою чорношкірою жінкою в історії нагороджень Академії, яка була удостоєна такої честі (першою була Хетті Макденіел, яка отримала “Оскар” за роль в «Віднесені вітром» у 1939 році).
