Вступ США у Другу світову війну: причини, дата, наслідки, історичні факти

Вступ США у Другу світову війну відбулося після нападу Японії на центральну базу американського тихоокеанського флоту Перл-Харбор. В Європі вони брали участь у бойових діях на території Франції (переважно в Нормандії), Італії, Нідерландів, Німеччини, Люксембургу та Бельгії. Також військові сили США були представлені в Тунісі, Марокко, Алжирі, в Південно-Східній Азії і на Тихому океані. У цій статті ми розповімо про причини участі США у війні, які події до цього призвели.

Попередні події

Вступ США у Другу світову війну відбулося далеко не відразу. Спочатку Америка не брала участь у конфлікті в Європі. Тільки в 1941 році вступ США у Другу світову війну стало реальністю. До того часу пройшло вже більше двох років з тих пір, як Гітлер напав на Польщу.

Незважаючи на те, що американські війська до певного моменту ніякої участі у війні не брали, в суспільстві існувала напружена обстановка. З’являлося відчуття, що залишитися в стороні не вдасться. Цьому сприяли тривожні події в світі.

Японці, які виступали як союзники Німеччини, скористалися поразкою Франції, зажадавши у вересні 1940 року права на створення своїх авіаційних баз на території Північного В’єтнаму. З-за цього з’являється небезпека втратити Індонезію, де були розташовані нафтові родовища, і Сінгапур.

У липні 1941 про своїх агресивних планах офіційно заявила Японія. На спеціально скликаній конференції було оголошено про рішення продовжувати рухатися на південь. Саме тоді було встановлено протекторат над Індокитаєм.

Доктрина Стимсона

Після цих подій використовується американцями доктрина Стимсона, відома ще як “доктрину невизнання”, більше не могла застосовуватися.

Нагадаємо, Генрі Стімсон був держсекретарем США, який вважав за краще уникати ускладнень з японським урядом. Він сформулював позицію Америки щодо агресії імперії в Китаї за 10 років до цього.

Агресія почалася у 1931 році, після чого Китай розраховував на підтримку США і Ліги Націй. Однак американці заявили, що дії японців знаходяться у відповідності з пактом Бріана – Келлога, подразумевавшем відмова від війни при вирішенні питань національної політики, прийнятому в 1928 році. Коли японські війська почали просуватися вглиб Китаю, Стімсон вважав за краще зайняти позицію відмови від визнання японських завоювань.

У 1933 році Стімсон пішов у відставку. Новим держсекретарем був призначений Корделл Халл, якого ситуація змусила діяти більш рішуче.

Економічні санкції

Вже на наступний день після встановлення протекторату над Індокитаєм влади США вводять ембарго на постачання нафти і нафтопродуктів в Японію. Військово-морський флот отримує наказ про недопущення танкерів будь-яких третіх країн до Японських островів. Всі активи цієї країни на території США заморожені.

У стан бойової готовності приведено американські війська, розташовані на Гаваях. Загін офіцерів США направляється в Китай. Для японських суден закривають Панамський канал.

У жовтні прем’єр-міністр азіатської країни Коное йде у відставку разом з усім урядом. Його місце займає генерал Хідекі Тодзио, відомий своєю агресивною політикою.

Переговори

Між країнами ведуться переговори, але вони нічим не закінчуються.

Історики запевняють, що всі сторони, що брали участь в них, спочатку розуміли, що їм не вдасться прийти до компромісу, реального зіткнення залишалося чекати недовго.

24 листопада державний департамент направляє ноту японському уряду, відкидаючи запропоноване угоду і піддаючи критиці їх позицію. Американці вимагають виводити війська з Індокитаю і Китаю, а також укласти пакт про ненапад з Німеччиною, Китаєм, Великобританією, США, Таїландом і СРСР. Тільки на цих умовах в Америці були готові відновити торгівлю.

У Токіо ноту держсекретаря Халла визнали ультиматумом, прийшовши до висновку, що тільки війна допоможе вирішити виниклі суперечності.

Напад на Перл-Харбор

7 грудня о 7:55 за місцевим часом японські військово-повітряні сили наносять удар по американській військовій базі в Перл-Харбор. У японської термінології ця атака відома як Гавайська операція.

Тихоокеанський флот США втратив п’ять лінкорів, ще три були пошкоджені. З ладу виявилися виведені три есмінця і три легких крейсера. На аеродромах, які були розташовані у безпосередньої близькості від Перл-Харбора, американці втратили приблизно 300 літаків. Американці втратили убитими близько 2,4 тисяч людей.

Японці також понесли втрати. Вони втратили 29 літаків і декількох підводних човнів з усім екіпажем.

7 грудня 1941 року – дата вступу в Другу світову війну США.

Перші бойові дії

Вже через 6 годин після цього нападу американські підводні човни і військові кораблі отримали наказ розпочати бойові дії проти Японії в Тихому океані. Причини вступу США у Другу світову війну полягали не тільки в неможливості ігнорувати агресора, що розташувався по сусідству, але і в тому, що агресор першим завдав нищівного удару, який вже просто не можна було ігнорувати.

У конгресі американський глава держави Рузвельт виголошує промову, в якій оголошує війну Японії. Таким чином, вступ США у Другу світову війну пішло за поразкою у битві в Перл-Харборі. Реакція була фактично негайною.

Тихоокеанське командування отримало наказ почати підводну і повітряну операцію проти Японії. Всім підводним човнам офіційно було дозволено палити будь-яке судно під японським прапором без попередження.

Для Японії атака на Перл-Харбор стала, по суті, відповіддю на ноту Халла. Те, що вступ США у Другу світову війну пішло тільки після безпосереднього нападу на власну військову базу, в майбутньому стало предметом для звинувачень з боку союзників. Вони звинувачували їх в тому, що американці до останнього займали вичікувальну позицію, намагаючись усунутися від конфлікту.

Оголошення війни європейськими державами

Після вступу США у Другу світову війну про підтримку Японії заявили її європейські союзники. Вже 11 грудня Італія і Німеччина оголосили війну Америці. Через два дні точно так само вчинили Угорщина, Румунія і Болгарія.

Між Японією, Німеччиною і Італією був підписаний Троїстий пакт. У цьому документі офіційно оголошувалося про те, що всі три країни готові битися проти США і Англії до переможного кінця, а також ні за яких умов не підуть на укладення сепаратного миру.

Гітлер свою промову про оголошення війни Америці виголосив у Рейхстазі у дні, коли німецька армія почала відчувати перші серйозні проблеми на території СРСР. При цьому фактично США і Німеччина перебували в стані неоголошеної війни в Атлантичному океані. Однак у цій ситуації Рузвельт вичікував, бажаючи подивитися, як надійде нацистський диктатор.

Японські успіхи

Після успішно проведеної операції в Перл-Харборі японці змусили США на вступ у Другу світову війну. При цьому ініціатива в Тихому океані виявилася на їхньому боці.

Азіати впевнено просувалися вперед. За кілька місяців розв’язаного ними протистояння в Південно-Східній Азії та Тихому океані їм вдалося захопити Сінгапур, Малайзію, Бірму, більшість островів Індонезії, Філіппіни, частина Нової Гвінеї, Гонконг, Уейк, Гуам, Соломонові острови та Нову Британію.

На окупованих японцями територіях виявилися близько 150 млн осіб.

Наслідки

Кажучи коротко про вступ США у Другу світову війну, а також наслідки цієї події, варто визнати, що участь американців сприяло швидкій перемозі над фашизмом. Хоча все-таки не так швидко, як цього чекали багато. До того ж в Європі американських військ довгий час не було.

Активні військові кампанії американці розгорнули на Тихому океані і в Середземному морі, безпосередньо в Північній Африці.

У Західній Європі до безпосередніх бойових дій американці приступили лише після Тегеранської конференції, що відбулася в кінці 1943 року. На ній зустрілися лідер Радянського Союзу Йосип Сталін, президент США Франклін Делано Рузвельт і глава британського уряду Черчілль.

Головним результатом конференції став договір про відкриття фронту союзників. В результаті операції “Оверлорд” була стрімко звільнена північно-західна Франція. Німеччина виявилася з цих пір приречена на поразку, яке стало лише справою часу.

Всього американці втратили у війні 418 тисяч чоловік. Ще понад 670 тисяч були поранені, понад 130 тисяч потрапили в полон. Досі зниклими без вісті числяться 74 тисячі американських військовослужбовців.