Скоморох з ручним звіром
У Древній Русі людей розважав народний цирк — ведмежа потіха (забава). Ведмежатники — це поводчики, які водили ручного звіра по містечках, селах, маєтків багатих. Скоморохами були поволзькі селяни, цигани й татари. Як правило, ведмежатники працювали удвох: один виконував роль кози, інший грав на музичному інструменті (скрипці, барабані).
В сумній і сонної російській глибинці прихід блазнів сприймався як велике веселощі або надзвичайна подія, наприклад як пожежа. На скоморошье виступ зі звіром збиралося все населення. Завдяки такій популярності артисти мали хороший дохід. Спектакль складався з двох частин: спочатку ведмідь танцював з козою, а потім сам проробляв різні кумедні речі по команді поводчика. Найчастіше він наслідував людських звичок.
Якщо виходити з цього контексту, то ведмежатник — це людина, якого шанували. Вважалося престижним покласти ночувати у себе в хаті скомороха зі звіром, тому селяни навперебій запрошували зупинитися на відпочинок. Вже в кінці XIII століття цю забаву стала припиняти і засуджувати церква. Потіха якийсь час залишалася розвагою царів. Однак ведмежатники продовжували незаконно промишляти аж до 70-х роках XIX століття.
